Глава 41. Відкрита зневага

Лун Вейшень спокійно підвівся зі свого місця. Його постава залишалася розслабленою, ніби все, що відбувалося, було просто легкою розвагою.

Спочатку він тихо сказав своїм спутникам:

— Якщо що — забирайте на себе його охорону. Я ним займуся.

Лунь Хуа ледь помітно кивнула, її очі під маскою блиснули азартом. Лі Чен стиснув рукоять меча і серйозно відповів:

— Зрозумів, шановний Лун.

Потім він зробив крок уперед, вийшов у прохід між рядами і голосно, на весь майданчик, звернувся до Майстра Душі Хань Луня:

— Да ти тільки силою і можеш вихвалятися. Ахахахахахах!

Його сміх знову розкотився над майданчиком — спокійний, зневажливий і абсолютно безстрашний.

Хань Лунь на мить повністю застиг. Його обличчя перекосило від шаленої люті. Він, Старший Наставник одного з могутніх кланів, якого всі боялися, зараз публічно принижувався якимось невідомим у масці.

— Ти... ТИІІІ!!! — заревів він так, що земля під ногами затряслася.

Він більше не міг стримуватися. З його долоні вирвалася величезна криваво-чорна техніка «Тіньовий Кіготь Пожирання Душі» — атака рівня Великого Майстра Душі, здатна розірвати звичайного культиватора на молекулярному рівні.

— Помри, жалюгідний виродок!!!

Техніка полетіла прямо в нього з шаленою швидкістю.

В той же момент:

Лунь Хуа і Лі Чен миттєво зреагували.

Лунь Хуа підняла руку — і два охоронці Майстра Душі раптом закричали, їхні тіла огорнуло сріблясте місячне полум’я. Вони відлетіли вбік, немов ляльки.

Лі Чен вихопив мечі і приготувався прикривати тил.

А лун Вейшень...

Він навіть не поворухнувся. Просто стояв і дивився, як техніка летить на нього.

Коли криваво-чорний кіготь майже торкнувся йщ — він раптом... зник. Просто розчинився в повітрі, ніби його ніколи й не було. Абсолютна Порожнеча поглинула техніку без найменшого сліду.

Хань Лунь широко розплющив очі.

— Що... що за...?!

Лун Вейшень спокійно подивився на нього крізь маску і сказав достатньо голосно, щоб усі чули:

— Старий дідуган... ти тільки й можеш, що кричати і махати руками. Слабко.

Реакція майданчика:

Люди в паніці тікали. Дехто вже зрозумів, що відбувається щось надзвичайне. Багато хто шепотів:

— Хто ці троє?! Вони протистоять Майстру Душі?!

— Цей у чорній масці... він навіть не захищався!

Хань Лунь стояв на сцені, важко дихаючи. Його гордість була повністю розтоптана. Він більше не думав про наслідки.

— Я вб’ю тебе... — прошипів він. — Навіть якщо мені доведеться використати заборонену техніку...

Він почав формувати нову, ще потужнішу техніку. Його аура стала ще темнішою.

Лунь Хуа тихо сказала лун Вейшеню:

— Лун, якщо хочеш — я можу його закінчити за секунду. Або... продовжуй гратися. Мені подобається спостерігати.