Розділ 18

Підтягнувшись до дверей ратуші, вона сама по собі відчинилася. Мій вереск…, точніше рев, так, саме рев душевнохворого, почули всі. Потім всі почули недрукований речитатив, яким я намагався донести Німому, що він конкретно неправий і утнув серйозний косяк. В минулому у мене було досить таки насичене життя і я висловлювався, як міг і по фені, так само. А справа вся в тому, що я напрочуд забув про Німого, що ходить за мною тінню, мовчить, та навіть кроків не чутно. А він у найкращих своїх проявленнях відкрив двері, але так як, я про нього забув і було досить темно, я його ще й не помітив. До кінця мого монологу, всі вже каталися по підлозі в приступі неконтрольованого сміху. А я, як ні в чому не бувало, відправився до столу з незворушним виразом обличчя і почав їсти. Через деякий час всі заспокоїлися і почали займатися тим, чим і займалися до мого концерту. Хтось їв, хтось спав, а хтось розмовляв на підвищених тонах. Знайшовши очами тих, хто порушував тишу, не повірив власним очам. Рарх, цей незворушний, мудрий і завжди спокійний старий, зараз з доволі злим виразом обличчя, щось доводив нашому інженеру, а той опустивши погляд, намагався щось відповісти або виправдатися. Швидко набивши черево до повної відмови приймати їжу, пішов до них, дізнатися в чому причина такої поведінки зама поселення. Підходячи все ближче, почав розлічати, що ж говорить старий.

- … потрібно було раніше сказати, ми б вже зараз збирали потрібні запчастини, а ти ЗАБУВ!!? – вкрай жорстко запитав Рарх. – Як про це можна забути? – більш спокійно продовжив він. – Завтра починай думати з Курхом, – це ім’я нашого коваля – як це зробити й спробуйте інші напрацювання, можливо…

- Про, що йде мова? – інженер підстрибнув від несподіванки, а Рарх просто розвернувся. Ну блін, я думав буде навпаки. Було б смішно.

- Імператоре. – кивнув Рарх. – не варто так підкрадатися, у мене майже серце не вистрибнуло. – приклавши руки до грудей промовив старий.

- Ту ну? – скептично поглянув на, ані трохи не зляканого «іншого» і киваючого, як песик. – Як так, то наступного разу по-дружньому хлопну по спині… - цей паразит посміхнувся, а я з такою самою посмішкою додав. – лопатою, щоб не тікало. – трохи посміявшись, продовжив. – То, що обговорюєте? Я бачив, як ти тут розпинався.

- А. – махнув рукою Рарх. – Суща дрібниця. Цей байдуж, - тикнув у сторону інженера. – працював у науково-дослідницькому інституті техніки, де вони вивчали і виробляли всілякі механізми, що спроможні прибирати, готувати, лікувати! – останній пункт він виділив особливо. – він знає, як їх зібрати, адже він був, вгадай ким. – тільки я хотів відкрити було рота, як Рарх продовжив вказавши нагору. – Інженером! Тому я і розкудахтався. – зі сторони вищезгаданого роздався смішок, котрим він тут же і вдавився, варто було старому тільки на нього глянути. – він, бачте, про це забув, згадав лишень тоді, коли отримав професію. Коротше кажучи, як тільки построїмо ковальню, буде у Курха замовляти запчастини і творити. – натхненно продовжив Рарх.

- За це потрібно випити. – зрозумівши, що конфлікт вичерпано, на сьогодні так точно, час був лягати спати. – Тому, беремо чай, залпом випиваємо і розходимося по койках. Завтра на нас чекає важкий і насичений день. – правда, тільки у будівельників, але цього я озвучувати не став. Буде сюрпризом.

   Побажавши усім спокійної ночі, відправився у своє ложе. Як і всі, спав я на підлозі, на солом’яній підкладці, так як меблі ніхто з нас не виробляв. З усього поселення теслярем ніхто не хотів бути, що було прикро, тож доводилося задовольнятися малим. Та й швачкою ніхто не став, так би, я думаю, можна було б і матраци пошити, набити тією ж соломою. Завтра й займусь, голка, наче десь була, як і нитки. Цілий набір для шиття знаходився в одному з рюкзаків, що ми притягнули. Ну і на останок, останнє діло на сьогодні. «Статус», подумки сказав я.

«Ім’я: Імператор

Рівень: 10 (!)

Титул: Нейтрал, Вчитель, Захисник, Імператор

Характеристики:

Сила: 8 (+3)

Спритність: 7 (+3)

Інтелект: 5 (+2)

Харизма: 11 (+5)

Витривалість: 15 (+6)

Живучість: 4 (+1)

Резервуар мани: 500/500

Очки характеристик: 10

Навички:

Кушнір - новачок (6)

Вогнепальна зброя - новачок (9)

Холодна зброя - новачок (5)

Стрільба з лука - досвідчений (33)

Акробатика - підмайстер (19)

Тиха хода - підмайстер (19) (+6)

Маг – майстер

Плавання – новачок (7)

Скритність – новачок (9) (+6)

Беззбройний – досвідчений (25)

Стихія вогню - майстер

Активні навички:

Пізнай мою лють! (+)

Заклинання:

Живе полум’я (+)

Світляк: (+)

Розряд (+)

Очки навичок: 10 (+3)

Доступні навички (+)

Пасивні навички:

Завжди на чеку (Завжди при увазі) (+)

Майстер на всі руки (+)

Розтрощувач черепів (+)

М'ясник (+)

До останньої краплі (+)

Лютий захисник (+)

Першовідкривач (+)

Обраний Імператор (+)

Дипломат (+)»

Першим ділом подивився «ДН»*. Ооо, тааак, іди до татка, адже він стільки на тебе збирав. Показуй, що ж я за це заслужив. З цими думками я відкрив гілку навичок. Все на що я заслужив, це на приставку «просунуте» до кожного вміння. Я так не граю, я думав відкриються нові навички, а тут такий облом. Дайте, що-небуть від голови, бажано сокиру. Знайшовши в цьому переліку «просунута ідентифікація», обрав її і тепер вона у мене відображується непросунутою цифрою один. Знак оклику навпроти рівня мене зацікавив. Подумки тицьнувши на нього розгорнулося ціле повідомлення: