Розділ 30

   Крики, вибухи, невпинна метушня та біганина… Одним словом, хаос цієї ночі заповнив собою всі вулички невеликих прикордонних міст на півночі Імперії. Починаючи від порту Ков, і закінчуючи Оллсбей – усе палало священним полум’ям світла вищих Піднесених – наймогутніших підданих Тіпуна Кронлі. Кожен з них володів неймовірними здібностями, черпаючи силу напряму з енергії Світла. Кожен коштував щонайменше тридцяти пересічних бойових магів, або ж кількох сотень звичайних солдатів зі зброєю.

   «Почалося», - подумав Яр, пильно вдивляючись у вікно квартири номер 36 в одній з багатоповерхівок містечка Оллсбей. Раніше, у попередньому житті, він кожного дня прокидався в ній та йшов на роботу у експортній компанії. А потім ввечері повертався і засинав. І так тягнулося багато років, поки не втрутилась сама доля, вказавши на його справжнє покликання.

   Ще кілька хвилин тому все було спокійно. Його люди готувалися до ранкового походу, та ворог вирішив зробити перший крок. І тепер рідне місто поглинула паніка. Пролунали постріли, нічну пітьму розрізали перші магічні спалахи. Лише зараз, спостерігаючи за загальною панікою, Імператор зрозумів, наскільки вони були не готові до такого. Його, як здавалось до цього, організоване і підготовлене до революції військо, тепер на очах розвалювалося й не розуміло, як діяти.

 - Любий, я думаю, нам потрібно вже щось робити, якось втрутитись, - проговорила нервово Бетті, намотуючи кола всередині невеличкої кімнати.

 - Я думаю, почекай, - холодним голосом відповів Яр.

   Бетті не стала сперечатися. Та було зрозуміло, що дитя вогню не на жарт піддалося загальній паніці. Але, не зважаючи ні на що, вона вірила в нього. Як і в те, що коханий знає, що робить, а отже потрібно дати йому час і не відволікати. А він все стежив, і думав, як так сталося, як він це допустив. Сили ворога значно переважали. Крім Піднесених тут діяли й звичайні імперські стихійні маги, а також солдати з передовою, зачарованою найлі, потужною вогнепальною зброєю. Та найголовніше – це ефект несподіванки. Яр завжди вважав це своїм козирем, та Кронлі кардинально перевернув ситуацію.

   Раптом у двері затарабанили. Звук був несподіваним та різким, й миттю вирвав хлопця з власних роздумів і планів, повертаючи його назад до невеликої квартири. Бетті миттю побігла відчиняти. На порозі з’явилась кремезна постать Тіма Гарлі у супроводі могутнього мага Мора.

 - Імператоре, нас атакує інший Імператор, як би це не звучало, - промовив колишній мисливець. – Зараз саме час показати вашу темну силу.

 - Спокійно, Тіме, охолонь. Опиши ситуацію максимально детально. Що там відбувається, в якому стані наша армія, і наскільки велика сила противника?

 - Що ж, тут нас обійшли повністю. Там – хаос. Мої люди на чолі з Вадісом та Саллі займаються організацією оборони, та виходить доволі кепсько. Паніка – найгірший наш ворог. Тут дуже дається взнаки те, що наше військо – це купка повстанців, неорганізованих та недисциплінованих. Проти нас же – професійна армія. Вони атакували раптово, і ми зараз лишились відрізаними від нижчих генералів. Тяжко передбачити, що коїться в інших містах, і чи вдасться їм самотужки, без нас, відбитися. Основна проблема – Піднесені. Вони діють дистанційно, захищаючи своїх солдат бар’єрами, та жбурляючи магічні згустки врізнобіч.

 - Скільки їх?

 - Я нарахував трьох, - втрутився у розмову Мор. – Основна проблема в тому, що звідси тяжко зрозуміти, де саме вони знаходяться.

 - Ти можеш з такими тягатися?

 - Якщо їх засікти, так. В чесній бійці перемога буде за мною. Я, якщо можна так сказати – самоучка. Вони точно не знають, на що здатен чарівник, котрий сотні років вивчав на Острові будь-яку доступну магію, незалежно від стихії, що її підживлює. Тим більше, якщо мені допоможе Веса. Вона, коли ми відпливали, прихопила з собою енергетичні камені. Ми разом вчилися діяти в тандемі для схожих випадків. Тож наша цілителька зможе постійно підживлювати мене у бою.

 - Чудово, - вигукнув Яр, відчувши надію. – Клич Весу, проводьте ритуал. Бетті, сподіваюсь, ти зрозуміла, що потрібно від тебе?

 - Так, я знайду їх.

   Мор бігцем покинув кімнату. Бетті відразу прийнялася виконувати поставлене перед нею завдання. Пейрі сіла на підлогу, заплющила очі, й наступної миті біля неї з’явилися крихітні вогняні кульки. Вони облетіли кімнатку, а потім стрімко рушили крізь стіни у різні напрямки, хто куди.  

 - Добре. Значить, Тіме, твоє завдання – навести порядок в Оллсбей. Не знаю як, та ти повинен перетворити купку переляканих повстанців в армію, що відіб’є моє місто. Якщо у Бетті, Веси та Мора все вийде, ворог ослабиться, лишившись підтримки Піднесених. Я ж спробую пробитися далі, до Кіфу. Там знайду Ейрін, якщо ще не пізно, і організую контратаку. Стоп, а де зараз Бернард?

 - Він, на чолі невеликої групи людей з Острова, зайняв оборону в приміщенні колишньої експортної компанії. Чекає поки подальших вказівок. Ми об’єднаємось і підемо в атаку щойно Піднесені відволічуться. Ви точно впораєтесь самотужки? Адже вся ця революція миттю розвалиться, якщо з її лідером щось трапиться.

 - Не хвилюйся, я точно не постраждаю, - спокійно промовив хлопець, легко всміхнувшись.

   Яр вийшов з кімнати й почав спускатися сходинками донизу. «Що ж, це вже щось схоже на гарний план», - заспокоював хлопець самого себе. У них вийде. Кронлі побачить, на що він здатен. Наступного разу він двічі подумає, перш ніж атакувати його. А може, і взагалі сьогодні ключова ніч у його революції? Може, впевнено перемігши, йому вдасться розтоптати всю впевненість Тіпуна, хто зна?