Тім Гарлі сидів всередині авто типу "ВІЛ". За кермом, звісно ж, розмістилася його вірна помічниця Салі. На задніх сидіннях цього разу знаходилося ще четверо людей - інших членів команди мисливців. Авто не рухалося, просто стояло біля багатоповерхового будинку в містечку Іліс, що на заході Імперії. Попри таку досить немаленьку кількість пасажирів, всередині "ВІЛ" панувала тиша.
Тім дивився попереду, ніби крізь простір, в далину. В голові його роїлися найрізноманітніші думки, і всі вони були пов'язані із завданням. Він мусить знайти хлопця раніше від інших, саме він. Тім був суворим чоловіком, котрий знає свою справу, і тому ніщо не повинно стати на його шляху. Він завжди керувався принципом "на війні всі засоби добрі", і в його моральному кодексі був лише один пункт: "завдання перед усім". Біля багатоповерхівки майже нікого не було, за винятком двох літнього віку жіночок, що сиділи в альтанці і про щось розмовляли.
- Босс, а він точно прийде? Звідки взагалі така інфа? - запитав кремезний чолов'яга років тридцяти п'яти, зі смуглою шкірою і шрамом через все лице.
- Повинен, Вадісе. Мої інформатори - не твоя справа. Чекаємо далі. - відповів суворим голосом Тім.
І знову запанувала тиша. Ніхто не осмілювався сперечатися з командиром. Всі в команді уже багато разів переконувалися у тому, що Тім завжди знає, що робить. У нього були свої інформатори по всій Імперії, та жоден мисливець не знав, хто вони такі, і звідки у командира взагалі взялася така розвідувальна мережа.
Раптом біля багатоповерхівки з'явився чоловік. Одягнений він був у кофту з капюшоном, що закривав його волосся і значну частину обличчя, на якому також розміщувалися темні окуляри. Чоловік роззирнувся по сторонах, і попрямував до будівлі.
- Це він. - промовив Тім. - Всі готові? Діємо згідно з планом.
- Босс, як чути, прийом. - раптом пролунав жіночий голос з динаміка авто.
- Чути добре. Приготуйтеся, ціль увійшла всередину. - відповів командир.
- Бачу його. - знову пролунало всередині "ВІЛ". - Він увійшов до ліфту, Сем приєднається до нього на четвертому поверсі.
- Гаразд, дійте за планом. Вадісе, Рею, давайте за ними, допоможете.
Тієї миті двоє чоловіків вибігли з авто, і попрямували до багатоповерхівки. Кожен з них знав, з ким вони мають справу. Їхньою ціллю був не просто чоловік, а пейрі. Мисливці всі, як один, спочатку добряче перелякалися, почувши план свого командира: захопити в полон одного з королівських слідопитів, щоб з його допомогою було легше знайти спадкоємця. По-перше, всі вони чули історію, як одна пейрі нещодавно спалила з десяток імперських солдат, по-друге, брати в полон представника Королівства - це злочин, що суворо карався. Однак, Тім пояснив, що знає спосіб справитися з вогняним магом, а у випадку виконання завдання така дрібниця як його викрадення точно зійде їм з рук, і вони отримають помилування від лиця Імператора.
План був доволі простим: пейрі заходить до будівлі, викликає ліфт, і їде вгору. На четвертому поверсі до нього приєднується Сем - молодий, та досить вправний член команди. Тім дав йому пристрій - щось на подобі голки з невеликим сріблястим гудзиком на кінці. Він, уп'явшись в шкіру пейрі, повинен його "вирубити". Тим часом Віві - дівчина, що спостерігала внизу, і передавала дані капітанові, зустрічає Вадіса з Реєм, і всі вони допомагають доставити непритомного пейрі всередину авто.
- Сем уже всередині. - промовила Віві, зустрівшись з підмогою. - Вадісе, піднімись нагору, простеж, чи все нормально, а ми з Реєм залишимось тут, щоб відразу підхопити нашого вогника.
- Гаразд, як щось піде не так, я повідомлю. Стежте за ліфтом. - відповів кремезний чоловік, попрямувавши сходинками вгору.
- Що там, доповідайте. - пролунав голос командира з маленької портативної рації в руках Віві.
- Вони піднімаються вгору, зараз на сьомому поверсі. Гадаю, скоро Сем виконає свою справу і ліфт почне спускатися.
- Щось він довго там. - пролунав голос Тіма.
- О, зупинилися на дев'ятому. - сказала Віві.
Раптом сталося те, чого, в принципі, не повинно було трапитися. Десь вгорі пролунав потужний вибух. Потім почувся гуркіт, що все наближався.
- Нагору, бігом! - крикнув Рей, вхопивши Віві за руку, і побіг сходинками вверх.
Наступної миті роздався ще один вибух: це був ліфт, що обірвався і гепнув з усієї сили винзу будівлі.
- Що, во ім'я Темряви, у вас відбувається?! - кричав у динамік "ВІЛ" Тім Гарлі.
- Він не знепритомнів! - раптом закричав Вадіс у свою рацію. - Бачу його, Сем впорався, пристрій в шиї, та він чомусь стоїть.
- Прокляття. - промовив Тім. - Він виявився сильнішим, ніж я думав, але це не важливо, скоро його відключить. Не стріляйте в нього, і не підставляйтесь, просто чекайте. Віві, Рею, підніміться до Вадіса. Ми з Кімом вирушаємо до вас.
Командир махнув рукою, даючи сигнал ще одному з присутніх в авто йти за ним, і вибіг на вулицю. Вони увійшли до будівлі, внизу був безлад від вибуху, та серед обломків Тім побачив те, чого найбільше не любив у своїй роботі: обвуглені вогнем залишки Сема.