Розділ 6

   Тіпун Кронлі сидів в імператорських покоях, і тривожні думки не покидали його. "Як же ж так, чому саме за мого правління це відбувається? Стільки років спокою, що ми й самі почали сприймати все як казку, і от тобі на!" - думав він. Його династія правила три тисячі років великою Імперією, однак від покоління до покоління передавалася легенда про Шавія і, власне, його злощасний перстень. Батько все своє життя вчив Тіпуна, щоб той не втрачав пильності і завжди був готовим до того, що колись таки він може пробудитися. І тоді потрібно, не вагаючись ні на мить, знищити спадкоємця, поки Шавій не знищив всі досягнення династії Кронлі. І тепер він, Великий Імператор, сидів і мучив себе через те, в яку ситуацію потрапив. "А що я міг зробити, він просто зник. Простий хлопчисько без магії просто взяз і розчинився у повітрі, нехтуючи всіми законами природи!" - все ще блукав у власних думках Тіпун.

 - Ваша Величносте, мисливці прибули і чекають у Великому Залі. - раптом порушив тишу імперський секретар Рус.

 - Чудово, я зараз буду. - відповів правитель.

   Тіпун підійшов до дзеркала, поглянувши на себе. На обличчі Імператора читалася втома і, здається, почали з'являтися нові зморшки. Однак шкіра була, як і раніше, дуже світлою. Кажуть, сама стихія наділила Кронлі таким забарвленням. Тіпун вийшов з покоїв, і попрямував сходинками вниз, де знаходилися основні зали Замку. Центральною була Велика Зала, де відбувалися основні переговори і наради імператорських міністрів. Тіпун увійшов в позолочені двері, і побачив шістьох кремезних чоловіків, що сиділи у кріслах і чекали на нього.

   Зала була доволі просторною, виконаною в класичному стилі: суворі геометричні пропорції, чіткі лінії, та прямокутні картини на стінах, що зображували великі перемоги династії Кронлі над ворогами Імперії в різні часи її існування. Посеред зали стояв великий дерев'яний стіл, за яким зараз розмістилися гості. В дальньому ж кінці знаходився Трон Мудрості, також доволі простий у своєму оздобленні, на відміну від інших імператорських престолів. До нього й попрямував правитель. Поки він йшов, кожен з чоловіків піднявся і вклонився, як цього вимагає етикет.

 - Вітаю вас в Імператорському Замку. - промовив Тіпун, зайнявши своє місце. - Ви - найкращі мисливці нашої держави, що неодноразово уже й доводили. Тому не буду ходити кругом, а перейду зразу до діла. Як ви уже могли чути, з палацу поцупили давню реліквію Імперії - перстень Шавія. Викрадач надзвичайно могутній, так як зміг пройти через усі наші захисні бар'єри. На вас покладається велика честь повернути цей артефакт разом з викрадачем, неважливо живий він при цьому буде, чи мертвий. 

   Один з мисливців, кремезний чоловік років сорока, весь у татуюваннях, підняв невпевнено руку.

 - Що, Берісе? - дав йому слово правитель.

 - Не сприйміть за зухвальство, чи якусь непокору, але хотілось би уточнити: грабіжник просто поцупив перстень, чи одягнув його, як, хм, я чув в одній давній легенді?

 - Хороше запитання, Берісе. Так, він одягнув перстень, однак це нічого не змінює. Ми живемо у Великій Імперії, і мій обов'язок - захищати її від таких от давніх легенд. Подумайте самі, якщо він прагне добра цьому світові, то чому ж тоді утік? Чому не залишився в Замку і не показав усім, що він той самий спадкоємець з легенди? Я вам відповім: просто цей хлопчисько лише знаряддя в руках анархістів та сепаратистів, котрі давно готували план, як скинути нашу велику династію. Він просто самозванець, який хоче зруйнувати наш світ. Наші славні воїни уже пробували схопити його, однак там з'явилася могутня пейрі, котра перетворила всіх та все на попіл. Які ж ще потрібно докази, щоб зупинити цього шахрая?

   Після цієї промови всі замовкли, почавши схвально кивати головами. Імператор, побачивши таку реакцію, трішки заспокоївся. Його тішила думка, що є ще час все виправити. Ресурси Великої Імперії були саме в його руках, а хлопцеві ще, все-таки, потрібен час для звільнення древнього демона. Після цього Тіпун почав роздавати вказівки кожному з очільників мисливських загонів. Він пропонував усяку підтримку з боку Імперії, навіть хотів дати кожному ватажкові в підпорядкування по Верховному Магові, однак усі відмовилися. Для мисливців головне - це їхня, уже сформована, команда, де кожному членові можна довіряти, як собі. Вони разом уже проходили і Вогонь, і Воду, тай всі стихії цього світу разом, і чужинець, навіть могутній, буде гальмувати всю роботу.

 - Гаразд, ви можете бути вільні. Мало не забув: окрім слави, звісно, на вас чекає нагорода, яку ви й уявити собі не могли. Той, хто справиться з таким завданням, отримає і землі, і титули, і, звісно, гори самоцвітів. - промовив наприкінці Імператор, і всі пожвавлено почали покидати Велику Залу, уже уявляючи своє нове багате життя. - Тіме Гарлі, залишся на кілька слів.

   Чоловік, котрий разом зі своєю напарницею-блондинкою були єдиними свідками пробудження хлопця, зупинився уже в дверях, і покрокував назад за свій стілець.

 - Тіме, що саме ти думаєш про всю цю ситуацію? Ти ж був там, бачив, як він розчинився у повітрі, окутаний самою Темрявою.

 - Я думаю, що в мене є завдання і обов'язок перед Імператором, а інше не має значення. Я знайду цього хлопця, обіцяю, бо такою є моя професія. - відповів впевнено Тім.

 - Чудово, я й не розраховував на кращу відповідь. - промовив Тіпун з легкою посмішкою на обличчі. - Сподіваюсь, тобі не потрібно також пояснювати, що  те, свідком чого ви зі своєю подругою стали, не потрібно описувати іншим? Бачиш но, народ буває надто довірливим і недалекоглядним, особливо нижчі раси. Їм бажано не знати, що якийсь там шахрай одягнув перстень Шавія і зник з Імперського Замку.