Можу більше

1. Епілог

Юля

Київ
Пів року після переїзду зі Львова

 

— Юлю… — голос Діани тремтів. — Я в лікарні.

— Що сталося? — я різко підвелася.

— Даню забрали на термінову операцію… Я не можу приїхати. Якщо сьогодні не вийду… то адміністрація знайде іншу дівчину. Мене вже попереджали…

— Не знайде, я попрошу Христю. Вона зрозуміє.

— Христини Федорівни немає вже два тижні. Замість неї Мороз. А він не жаліє нікого.

Я мовчала.

Не хотілося відмовляти подрузі у допомозі. Але і танцювати оголеною посеред нічного клубу в сяйві неонового світла посеред десятків людей також не мала особливого бажання.

— Будь ласка… Просто один вечір. У масці. Ніхто навіть не зрозуміє.

— Добре, Діано. Не хвилюйся. Все буде добре.Тобі потрібні гроші? Я привезу.

— Ні, Юль, нічого не потрібно. Костюм в гримерці. Дякую тобі.

— Тримайся, цілую.




Поскаржитись




Використання файлів Cookie
З метою забезпечення кращого досвіду користувача, ми збираємо та використовуємо файли cookie. Продовжуючи переглядати наш сайт, ви погоджуєтеся на збір і використання файлів cookie.
Детальніше