Аврова
Вечеря, на диво, вчора пройшла прекрасно. Ольга і Олег дійсно спілкуються з усіма, як з друзями. Потім всі роз'їхалися, і залишились тільки я і Андрій.
— Допоможеш з посудом? — з надією запитав він.
— Звісно, ти перенось усе з гостьової, а я помию посуд.
— Іде! — із усмішкою промовив Андрій.
Я невільно сама усміхнулась. Потім Андрій став витирати посуд, який я мила.
— Вибач мене.
— Про що ти? — я здивувалась.
— За ту ситуацію, — подихнув Андрій.
— Та, добре. Все в минулому.
— Ні, — Андрій підійшов, вимкнув воду і повернув мене до себе, — я правду перед тобою сильно винен. Я принизив тебе перед толпою п'яних підлітків і розтоптав твої почуття. Я просто був п'яний. А також я боявся своїх почуттів, тому нічого кращого не придумав. Я знаю, що все це не виправдання, але я дуже сильно тебе люблю. І я хочу, щоб ми були разом. Однією сім'єю.
Я навіть не помітила, як по моїх сльозах потекли її сльози.
— Не плач, будь ласка, я того не вартий, — з сумною посмішкою сказав Андрій.
— Ти... дурень! Ти це знаєш?! Що означає ти того не вартий?! Я все ще тебе люблю! А ти... — я не встигла закінчити. Андрій закрив мої уста поцілунком.
Андрій
— Ммм... Доброго ранку! — сонно з усмішкою промовила Аврора.
— Доброго! — а у мене усмішка не покидала з моменту пробудження, а точніше, кілька годин тому, адже все це час я любувався найкрасивішою жінкою на землі.
— Що тепер робити?
— Ти про що?
— Ну що ми скажемо всім іншим?
— Ааа, ти про це. Не хвилюйся, твоїм батькам ми вже з Філіппом і Васею все розповіли, вони щасливі, якщо у нас все вийде. Правда твій батько дуже добре попередив мене, що буде, якщо я тебе образжу, — ми вдвоє розсміялись. — А всі інші вже так чи інакше знають і дуже навіть щасливі.
— А Катюша?
— Вона мені всі вуха прожужжала, як хоче, щоб ти була моєю дружиною.
— А ти?
— Ти навіть не уявляєш, наскільки я щасливий!
— Ну я ж для тебе товста і страшна.
— Ну про те що ти страшна я не казав.
— Так, а з другого ти згодна?! — і мені одразу попала подушка.
— Ха-ха!
— Я серйозно!
— Ну а якщо серйозно, я кохаю тебе більше за всіх на цьому світі.
— І я тебе кохаю!
#3283 в Любовні романи
#360 в Молодіжна проза
перше коханя, вороги що закохались один в одного, шеф і підлегла
Відредаговано: 18.01.2024