2.

Дівчина їхала із тим загадковим хлопцем в автобусі: він сидів біля вікна, а вона – цікаво оповідала
якусь історію. Вони не знали куди їдуть, у пам’яті було лише пропозиція Ґаона: «Нумо сядемо в якийсь автобус та поїдемо до кінцевої?». І відповідь: «Я згодна».
Інші люди давно повиходили з автобуса, тому ті двоє сиділи самі. Хоча й людей там було не багато.
— Кінцева. – закричав водій.
— Йдемо?

Ґаон подивився у такі самі коричневі, очі Саші. Взявши за руки, пара вилетіла із громадського транспорту. 
...

В кімнаті щось запищало. Стривайте, це був лише сон? Так і є, це всього лише сон, на годиннику великими цифрами було написано "8:00". Ця ніч була неймовірно короткою, а зранку потрібно було рано вставати. Мішки під очима ніяк не
сховати, та й не хотілося того робити.

Сьогодні також планувалась поїздка на автобусі, не на будь-якому, а на чітко визначеному. Та не будь-куди, а на роботу.  Швидко одягнувшись та дібравшись до зупинки, Саша зайшла в автобус. По переду сидів хлопець із червоним волоссям. Невже це той, котрий сьогодні намагався допомогти? Втім він вийшов дуже швидко, Саша так і не змогла його розглянути. 
На роботі день був жахливим, але вже скоро Саша зайде в той самий автобус та поїде додому. Забуде про все, якщо зможе.
Але чекайте, в автобусі знову сидить той? Хлопець піднявся, щоб уступити місце молодій дівчині. Він розвернувся обличчям до Саші та одразу ж упізнав її. Він мав такий бадьорий вигляд, ніби проспав вісім, а то і дев'ять годин. 

Юнак підняв руку, щоб помахати, швидко опустив її та підійшов.
— Привіт. Пам’ятаєш мене? Я той, що сьогодні сидів із тобою на лавці.
— Привіт, пам’ятаю.
— Ти сьогодні вже їздив на цьому автобусі? Мені здається, що я тебе вже бачила.
— Їздив. Значить ти мене бачила, – повторив задумливо, – чому не привіталась?
— Ти занадто швидко пішов. 
— Не хочеш сходити кудись зі мною?

Це запитання було таким неочікуваним, що сам Джісок був у шоці.
— Але ж в тебе, напевно, були плани. Не потрібно їх відміняти через мене.
— Ой. – юнак швидко усміхнувся. – Я досі не представився, отакий я не культурний. Моє ім’я
Джісок, але можеш кликати мене Ґаоном. Повір мені, в мене не було планів. Але тепер є –
зводити тебе кудись, якщо ти дозволиш.
Очі в хлопця розширились, тут стало все зрозуміло - парубок точно не хотів відступати від своєї мети.
— Добре, я не проти.
Таким чином почалась їх дружба. Вже скоро вони стали неймовірно близькими для одне одного.