Така вже доля зрадницька нам випала,
Нещастями та морами закидана,
Стирати пальці, й гнути криві спини,
Отримуючи за відданість лиш кпини.
Просити гречкою, а віддавать свободою,
Чекати дива і поводитись за модою,
Любити зле, бо іншого не маємо,
Вдавати що ми дружимо й кохаємо.
Давати обіцянки й ними гратися,
Не люблячи брехати і кохатися,
Просити в борг, аби не повертати,
Собі гребти, щоб іншому не дати.
Близьких людей не вмієм захищати,
Воліємо на відстані тримати,
Образи півжиття не пробачаємо,
Людей цінуємо лише коли втрачаємо.
13.08.2020
©Олександр Гаврик CC BY-NC-ND 4.0
Відредаговано: 09.06.2021