https://st.booknet.ua/uploads/covers/220/1621966870_16.jpg
Можливо я колись до тебе доторкнуся...
Ти спитаєш
Що змогли ми – не можуть люди,
Заглядаючи у телефони,
Заздрять нам всі та й усюди,
Навіть маючи останні ай-фони.
Придивляючись в світ лиш очима,
Бачать тільки сніг над водою,
Мудрість інша неприпустима,
Щоб розвідати нас з тобою.
Кожен день наче день вчорашній,
Присипаємо крихтами хліба,
Олівцем розфарбований в сіре,
Наш будинок і побут домашній.
Ти спитаєш де мої крила,
Десь на шафі пилом припали,
Ми розправимо їх як вітрила,
Пір'я біле аби не зів'яло.
23.06.2019
©Олександр Гаврик CC BY-NC-ND 4.0
Відредаговано: 09.06.2021
Рекомендації книг, Промокоди і Знижки
Підпишись на канал Букнет в Телеграмі і слідкуй за повідомленнями
