Можливо я колись до тебе доторкнуся...
Occupatus
Простіше було б здатися без бою,
Піти на легкий, грубий компроміс,
Пожертвувати без вагань собою,
Які б страждання він би не приніс.
Однак чуття сильніші за бажання,
Ведуть все далі вниз на манівці,
Примножуючи твої страждання,
І опіки від поцілунків на щоці.
Ті шрами дружнього рукостискання,
Що залишають Йуди воплоті,
Порізи від наївного братання,
З людьми, що загубились в самоті.
Той дзвін нудний від лестощів фальшивих,
Які звучать в усіх на видноті,
Відраза від тих образів красивих,
Гідкиших гіркуватої куті.
Слова хвали, що ріжуть наче лезом,
Які ти перетравлюєш весь день,
Вживай їх хоч з вином, хоч з майонезом,
Всередині "стоятимуть як пень".
Все це слизькою робить ту дорогу,
Яку в житті намітив ти собі,
Проси ти допомоги хоч в Сварога,
Боротися прийдеться лише тобі.
25-26.09.2018
©Олександр Гаврик CC BY-NC-ND 4.0
Відредаговано: 09.06.2021
Рекомендації книг, Промокоди і Знижки
Підпишись на канал Букнет в Телеграмі і слідкуй за повідомленнями
