Можливо я колись до тебе доторкнуся...

На небі не судилось нам зустрітись

 

На небі не судилось нам зустрітись,

Сплести сліпим бабусям вузол цей,

Якому б богу скільки не молитись,

Залежить вибір тільки від людей.

 

Те хто кого і скільки уникає,

Ніколи не хвилює в ночі в снах,

Для нас майбутнє фарбами не сяє,

І не ховається у темних закутках.

 

Нам не тинятись теплими ночами,

Не коротати зими в кабаках,

Нам не сплітатись теплими ногами,

Нам не тримати небо на руках.

 

Нам нічого примножувать, ділити,

Ми зовсім різні тілом і в душі,

Удвох ми як асфальт та мертві квіти,

Нема в нас щастя спільної межі.

 

Ми боремось за різні ідеали,

Не дивимось той самий серіал,

Не занесуть нас спільно на скрижалі,

Таке життя, так Космос загадав.

16.09.2019

©Олександр Гаврик CC BY-NC-ND 4.0




Поскаржитись




Використання файлів Cookie
З метою забезпечення кращого досвіду користувача, ми збираємо та використовуємо файли cookie. Продовжуючи переглядати наш сайт, ви погоджуєтеся на збір і використання файлів cookie.
Детальніше