Можливо, це і є кохання?

Розділ 64. Юліана.

Деякий час Валерія мовчала, а ми не порушували тишу. Вважали, що саме гостя повинна розпочати розмову.

Жінка деякий час розглядала нас, наче хотіла оцінити пару перед собою.

Я все так само відчувала, що сестра збирається сказати щось дійсно важливо, але досі не могла зрозуміти, що саме.

Стас мовчав, терпляче очікуючи на розвиток подій.

Його рука все ще знаходилася поруч із моєю.

Нарешті, Валерія зітхнула, з сумом поглянувши перед собою.

-  Сестричко, я колись бажала тобі зовсім іншої долі.

Я напружилася й відчула роздратування.

«Починається. Ти, сестро, колись скажеш мені щось нове»?

-  Завжди вважала, що ти заслуговуєш на когось більш забезпеченого та ефектного. Чоловіка, який зуміє дати тобі все.

Захотілося заперечити.

-  Валеріє…

-  Дозволь договорити. Не перебивай.

Сестра перевела погляд на Стаса, який сидів тихо, уважно слухаючи.

-  Щоразу, коли дивилася на тебе, думала, що маєш належати чоловіку, який захистить від будь-яких життєвих випробувань. В якого будуть гроші, статус, можливості. Адже саме це гарантує щастя.

-  Ні, Валеріє. Це не гарантує щастя, - відказала я  спокійно.

Саме так я і вважала.

Виходить, що Валерія ніколи не прийме Стаса.

-  Я так думала до недавнього часу, - продовжила вона.

Я підняла голову, намагаючись зрозуміти, що співрозмовниця має на увазі.

-  Юля, ти виявилася правою.

Почувши подібне, здивовано кліпнула.

-  У чому саме, Валері?

-  У тому, в чому я помилялася.

Стас смикнувся, але не став втручатися у розмову.

Валерія відкинулася на спинку дивану, схрестила руки на грудях. Потім, наче передумавши, знову випрямилася.

-  Юле, тобі відомо, чому я так думала.

Я тільки похитала головою, пригадавши все те, що наговорила у кабінеті сестри.

-  Я колись обпеклася…

Вперше у сестриному голосі промайнула втома. Якої раніше не чула…

-  Вірила коханій людині. Вірила у любов. Зрозуміла, що навіть самі щирі почуття можуть завершитися одним днем. Після  чого вирішила, що кохання не існує.

Я нічого не відказала, бо просто не знала. Валерія раніше намагалася не говорити про своє минуле.

-  З того часу, думала, що кохання, всього лише красиве слово, яке нічого не варте. Але…

Вона на мить замовкла і поглянула на мене.

-  Ти довела протилежне.

Відчуваю, як стискається горло від почутого. Всього лише коротка фраза, але скільки у ній всього…

-  Коли я побачила, як ти борешся за власні почуття, як сильно кохаєш Стаса. Як готова відмовитися від усього, заради того, щоб бути поруч із ним…

Сестра поглянула на наші переплетені пальці.

-  Вперше за багато років, подумала, що, можливо, помилялася.

Я продовжувала мовчати, Стас також нічого не казав.

-  Саме тому, - продовжила сестра, - я більше не стану говорити тобі, кого вибирати. Це твоє право, сестричко.

Почувши це, я ледве стримала сльози. Насправді, я чекала цих слів, але не сподівалася почути так скоро.

-  Валері…

-  Не треба, Юліано. Все що я хочу, так це, щоб ти була щаслива. Якщо ти щаслива з ним, - кивнула на Стаса, - отже, так тому і бути.

Поглянувши на юнака, Валерія додала:

-  Пам’ятай, парубче, що вона довірилася тобі.

Стас кивнув із серйозним виразом обличчя.

-  Пам’ятатиму і ніколи не забуду.

Старша сестра ще кілька митей дивилася на нас, потім зовсім тихо додала:

-  Нехай у вас складеться не так, як у мене.

-  Дякую, - тихо кажемо із Стасом і не знаємо, що ще додати.

Все це сталося несподівано. Розчулило, змусивши відчути, що поруч з нами знаходиться рідна людина.

Сестра ще трошки посиділа мовчки, після чого несподівано додала.

-  І ще одне, Юле. Ти можеш повертатися на роботу.

Від несподіванки я не одразу зрозуміла, що про що йдеться.

-  На роботу?

-  Так.

-  Але…

-  Мила, хочеш ти того чи ні, але це агентство колись стане твоїм. Дітей у мене немає, саме ти моя пряма спадкоємиця.

Я усміхнулася, після чого промовила:

-  Валері, дякую. Я обдумаю твою пропозицію.

-  Тобто, зараз ти не повернешся?




Поскаржитись




Використання файлів Cookie
З метою забезпечення кращого досвіду користувача, ми збираємо та використовуємо файли cookie. Продовжуючи переглядати наш сайт, ви погоджуєтеся на збір і використання файлів cookie.
Детальніше