Після того, як Стас пішов у душ, я ще кілька хвилин лежала у ліжку. Не хотілося нікуди поспішати, прагнула дати лад власним думкам.
Почувалася незвично, дивлячись у стелю, розуміла, що вперше, за кілька років не переслідує те почуття важкості, до якого встигла звикнути.
Я тепер поруч із ним.
Зі Стасом.
Проста думка, яка дозволяла почуватися так легко, наче з моїх плечей хтось зняв величезний тягар.
Той самий тягар який носила роками.
Підвівшись і вдягнувшись, пішла на кухню, щоб приготувати каву. І поки вода нагрівалася, я продовжувала усміхатися, вже не помічаючи цього.
Тепер все буде інакше.
Так як ми з ним побажаємо.
Я піду працювати, можливо, трохи пізніше знайдемо житло, переїдемо. Поступово облаштуємося на новому місці.
Придбаємо побутові дрібнички, які подобатимуться нам обом.
Стас залишатиме власні речі там, де не варто це робити. Я ж вдаватиму, що мене це обурює. Стане сваритися через дрібниці, потім миритися. Сидіти вечорами під одним пледом і планувати майбутнє.
Жити нашим власним життям.
Взявши чашки, поставила на столі, аж тут пролунав дзвінок у двері.
Кого там принесло?
Відчинивши двері, не особливо здивувалася. Хоча і очікувала на гостю дещо пізніше.
- Валері.
Сестра стояла на порозі, тримаючи у руках пакет із фруктами. Найбільше впадав в око ананас, який наче король виглядав з пакету, над фруктовими підданими.
- Привіт, - промовила Валерія, - вирішила заскочити до тебе. Заодно і вітамінів принесла. Ти ж не подбаєш про себе, доводиться це робити мені.
Усміхнулася несподіваній гості, але усмішка практично одразу згасла.
Згадалася квартира… скоріше за все, Валерія саме тому тут.
Захотілося пояснити, поставити крапку, зробити так, щоб до нас із Стасом більше не було жодних претензій. Тому випалила перше, що спало на думку:
- Сестричко, не хвилюйся. Максимум через годину звільнимо квартиру.
Валерія поглянула пильно, без тіні насмішки. Потім переступила поріг, пройшла на кухню і поставила пакет із фруктами на стіл.
Кинула погляд на дві чашки. Які призначалися мені та Стасу.
- Спочатку я хочу поговорити з тобою, Юліано. Не думала, що моя сестра виявиться настільки впертою.
- Про що хочеш поговорити?
- Як думаєш? Про тебе і про Стаса. Про хлопця, який ніколи не вписувався у загальну картину, але чомусь завжди був важливий для тебе.
Всередині все стиснулося, але зовні відреагувала спокійно.
- Не бачу особливого сенсу обговорювати цю тему. Ми з ним вже все вирішили.
Валерія витягнула ананас з пакету і поставила поруч.
- Запросиш до вітальні? Там зручніше.
Я трохи не сказала, що «це твоя квартира, йди куди хочеш», але притримала язика. Натомість ми мовчки пройшли у велику кімнату і сіли на диван.
Вже хочу запитати, що саме збирається обговорювати, коли до вітальні заходить Стас.
На ньому немає нічого крім рушника, дбайливо обгорнутого навколо стегон.
Відводжу погляд і помічаю вираз обличчя Валерії. Який мені одразу не подобається. В її очах читалася занадто явна зацікавленість.
Стас розгубився, потім привітався з Валерією і побіг до спальні перевдягнутися. Як тільки коханий зник за дверима, відчула полегшення.
Валерія не втратила можливість прокоментувати побачене.
- Слухай, Юліє, а він у чудовій формі.
Я промовчала, сподіваючись, що сестра зрозуміє натяк і замовкне. Але та невимушено продовжила:
- Зовнішністю природа хлопця не образила. У цьому плані ти, сестро, не прогадала.
- Валеріє припини, - я відчула, як щоки починають палати.
Мені не сподобалося, як Валерія дивилася на нього. Зовсім не сподобалося.
Не хочу, щоб інші жінки розглядали його. Навіть, якщо це моя сестра.
Особливо, якщо це моя сестра.
Стас повернувся через кілька хвилин вже вдягнений. На ходу поправляючи сорочку, кинувши на мене погляд, підійшов до гості.
- Ще раз вітаю, Валеріє.
- І я тебе.
Молодий чоловік тепер дивився на нас двох.
- Дами, я піду прогуляюся, доки ви будете говорити.
Сказавши це, вже зробив крок у напрямку дверей.
- Сядь, - несподівано сказала Валерія.
Став зупинився, навіть заклякнув на місці.
Він завжди поводився обережно у присутності моєї сестри.
- Перепрошую?
#73 в Молодіжна проза
#1105 в Любовні романи
#479 в Сучасний любовний роман
Відредаговано: 04.11.2026