Розділ 62. Стас.

Я прокинувся раніше за Юлію.

Кілька митей лежав, розглядаючи ту, кого кохав понад усе. Не до кінця вірилося, що вона лежить поруч.

Її довге, густе, каштанове волосся розсипалося по подушці, обличчя виглядає таким спокійним, що мені хотілося тільки одного: дивитися на неї, нікуди не поспішати.

Не відпускати Юлію від себе. Берегти і дбати про неї все життя.

Несподівано розумію, що ці кілька років боявся визнавати правдиву річ: весь цей час я її кохав. Без неї… просто не жив.

Існував. Ходив на роботу, повертався додому. Спілкувався з людьми, щось міг планувати чи робити. Але все це не мало особливого сенсу.

Тихо видихнув, знаючи, що віднині все буде інакше.

У цю мить, кохана дівчина ворухнулася і відкрила очі.

-  Доброго ранку, Стасе,  - сонно прошепотіла.

-  Доброго ранку, - усміхнувся у відповідь.

Під поглядом Юлії, я вже більше не міг мовчати. Хотілося сказати те, що відчуваю.

-  Юля, я… маю зізнатися. Насправді, було неймовірно боляче бачити тебе з іншим. Сильніше, ніж здатен показати чи розповісти. Намагався весь цей час переконати себе, що це твоє життя, твій вибір. Що цей вибір правильний, ти маєш право прагнути кращого, ніж кур’єра  чи офіціанта у ролі бойфренда. Але…

Дихання перехоплює, наче збираюся розридатися. Цього ще не вистачало… дорослому чоловіку рюмсати.

-  Я ревнував, сумував за тобою. Потайки чекав, що настане той день, коли ми знову будемо разом.

-  Цей день настав, Стасе, - промовила Юлія.

Я переплів її пальці з моїми, насолоджуючись теплом дівочої долоні.

-  Юлія, я більше не хочу просто чекати. Зроблю все, щоб ти ні в чому не мала потреби. Якщо потрібно, почну працювати більше, братиму додаткові зміни. Постійно шукатиму підробітків. Я заради тебе на все готовий.

Кохана дівчина, усміхнувшись, підняла руку, з ніжністю торкнулася моєї вилиці.

-  Це все не обов’язково, Стасе. Я також шукатиму роботу. Ми впораємося разом.

-  Я хочу цього, Юля. Не тому, що ти щось вимагаєш від мене. У мене тепер є заради кого старатися. Я не підведу, ось побачиш.

Дівчина тихо засміялася і притиснулася до мене. Обійняв її у відповідь, деякий час лежали мовчки.

Потім Юля  промовила так, ніби згадала щось важливе.

-  Стасе… нам потрібно звільнити квартиру. Я розповідала…

-  Добре, - одразу відреагував я, - їдемо до мене.

Юлія здивовано підняла брови.

-  Тобто до тебе?

-  До мене додому. Віднині саме ти будеш там господинею.

Кохана поглянула так, наче не до кінця повірила у почуте.

-  Твоя мама не буде проти? По суті, це її дім.

Я не втримав усмішки, очікуючи на це питання.

-  Юля, всі ці роки, вона тільки тебе і бачила у ролі моєї дружини. То як, готова виправдати наші очікування?

Юля усміхнулася і кивнула, а я притягнув її до себе. Питання з житлом вирішено.

Ще кілька секунд  я лежав, просто дивлячись у стелю, почуваючись неймовірно щасливим.  Юля поруч, і після проведеною разом ночі, все здається, на подив, простим, водночас дуже важливим.

Наче ми опинилися там, куди так довго йшли… і нарешті зуміли досягти мети.

-  Стасе, нагадую, що нам потрібно звільнити квартиру, - сказала Юля.

Я повернув голову до неї. Подібне хвилювало менше за все.

-  Так. Потрібно.

Хочеться повторити, що Юля не повинна перейматися. Ми будемо жити у домі мами, потім знімемо власне житло.

Я зумію вирішити проблеми, якими б складними вони не виявилися. Поруч з Юлею, я готовий на все. Неважливо, скільки заради цього доведеться бігати, працювати, домовлятися.

Головне, щоб кохана дівчина була щасливою.

Проте я сказав набагато менше, ніж планував:

-  Я ще встигну сходити у душ, чи не так?

Юля засміялася і провела вказівним пальцем по моїй вилиці:

-  Йди вже. Я встигну нам кави зробити.

Підвівшись, пішов до ванної. Ставши під струмені гарячої води, відчув, як вони змили солодку втому від активної ночі.

Я стояв під тими струменями, заплющивши очі і думав про кохану дівчину. Юлія, як і раніше, заполонила всі думки.

Тепер між нами все буде інакше.

Справді готовий зробити заради неї все, на що тільки здатен. І навіть не тому, що вона вимагає. Дівчина узагалі нічого не вимагала від мене. І це надихало найбільше.

Але як хочу! Хочу, щоб вона була щаслива поруч зі мною. Довести, що гідний її довіри і кохання.

Вимкнувши воду, витер волосся, потягнувся за халатом…якого не було.