4 Азалія

Азалія

Ранок почався зі збору на нову роботу. Прокинулася з усмішкою на обличчі і відразу почала збиратися. Першим ділом пішла в душ, почистила зуби та зробила б’юті-процедури. Їсти я не збиралася, бо зранку нічого не їм. Зробила легкий макіяж і пішла одягатися. Одягнула біле боді та свій улюблений чорний брючний костюм — у мене їх багато, і я їх обожнюю. На ноги взула білі кросівки. До волосся не торкалася: від природи у мене легкі локони, і мені це подобається. Поверх одягу накинула пальто, хоча вже сонце, та на вулиці ще холодно. І вийшла з квартири.

Попрямувала на метро і через 30 хвилин була перед компанією. Увійшла всередину. Поки йшла до кабінету Роума Макаровича, зустріла багато працівників компанії, яких раніше не бачила. Нарешті я стою біля кабінету, стукаю й заходжу.

— Доброго ранку, Роум Макарович. Рада вас бачити. Готова приступати до роботи, — з посмішкою кажу я.

— Доброго ранку, Азалія. Знімайте пальто та вішайте у шафу — он дві дверки, — я кивнула головою на знак згоди, зняла пальто та повісила.

— Сідайте, а я поки попрошу, щоб нам щось принесли. Каву вам?

— Зелений чай, — відповіла я. Я п’ю лише чай, особливо зелений, бо від кави інколи починає крутитися голова і можу втратити свідомість.

Бос кивнув і вийшов. Через п’ять хвилин повернувся з напоями.

— Вибачте, що так довго. Вирішив забрати наші чай та каву, щоб нас не переривали. Отже, про роботу: працювати будемо плідно і тісно. Ви завжди будете біля мене під час робочого часу. Ділимо з вами один кабінет — он те робоче місце ваше, — я відразу побачила його, але подумала, що це місце іншого працівника. Воно було таке саме, як у керівника, тільки не таке велике.

— Я все зрозуміла.

— І ще одне: будь ласка, не називайте мене ім’ям та по батькові. Ми майже одного віку, і коли ви на мене так будете казати постійно, я відчуватиму себе старим дідом. Просто Роум.

— Добре. Я можу йти на своє місце?

— Так. До речі, сьогодні у нас онлайн-зустріч із німцями. Це один із великих проєктів — будівництво готелю в Німеччині. Будемо обговорювати ризики та проблеми, які виникли під час будівництва, зокрема затримки в постачанні матеріалів і варіанти їх вирішення. Все детально написано в папці на вашому столі. Зустріч буде в першу годину дня.

— Добре, тоді я ознайомлюся і підготуюся.

Ми сиділи в тиші, кожен займався своєю справою. Я уважно вивчала всі деталі, щоб під час перекладу зрозуміти їх зміст.

— Азалія, через тридцять хвилин у нас зустріч. Якщо вам потрібно кудись відійти, можете зробити це зараз, — звернувся до мене Роум.

— Все добре, мені нікуди не треба, — відповіла я, і керівник кивнув у знак розуміння.