7

Як би моє життя не полетіло шкереберть, і яке б в ньому не було туманне майбутнє, але навчання в коледжі ніхто не скасовував. Батько приклав величезну долю своїх зусиль для того, щоб я вчилася саме в цьому навчальному закладі, і на той час я була йому за це вдячна, ледве не цілувала йому руки за те, що він дбав про мене й моє перспективне майбутнє, яке він мені бажав з щирого серця. На той момент я так думала, що від щирого серця, а зараз у мене закрадаються в голову дуже ймовірні варіанти того, що він зробив це спеціально, з якоюсь своєю ціллю. Тепер я дивлюся під іншим кутом і на те, що він доводив мені, що дизайн, яким я хотіла займатися, це не перспективно, і краще вибрати якусь іншу спеціальність, яка буде мене годувати надалі та яка не дозволить мені пуститися по світу як якийсь безхатько. Як думаєте, мій татко підказав мені краще куди саме варто подати документи? Та сто відсотків, навіть сам завіз все що потрібно в цей коледж, і вже на наступний день я дізналася, що тепер я офіційно студентка факультету менеджменту.

Хех, як же воно навіть цікаво виходить, адже якщо так задуматися, то менеджмент несе в собі багатофункціональність дій та можливостей, але чомусь я не сумніваюся, що батько відправив мене на цю спеціальність саме тому, що хоче, щоб я керувала іншими людьми та вставляли їм пістони по перше число, якщо вони щось роблять не вірно й через одне місце. Ніби це і правильно, варто тримати своїх підопічних у вуздечку, але я деколи випадково відзначала, що йому просто подобається кричати на когось чи зривати свої емоції, які накопичилися за певний проміжок часу. Багато людей відносилися до нього зі страхом, деякі з повагою, хоча мені здається, що для більшості з них це випливало з першого факту, але одне можу сказати точно - мій батько деспот в плані роботи. А тепер вийшло так, що ще й тиран в плані батьківства, адже віддав свою дочку в рабство на досмертний термін. Певно це вже не якості характеру, а бісовий спосіб життя? Це певно те, без чого він тепер взагалі не зможе прожити на цьому білому світі?

- Діно, зачекай, можна тебе не хвильку? - Оскільки під час занять у мене не було можливості поспілкуватися з подругою віч-на-віч, без свідків, навіть якщо врахувати ту саму Ріту, яка як хвостик бігала за мною повсюди, то тільки після завершення навчального дня я нарешті могла спитати в дівчини те, про що я хотіла її спитати. 

- Так, звичайно, щось сталося? - Подруга округлила очі настільки, ніби наразі перед нею не я стояла, а якесь чудовисько з фільмів жахів, яке побачило свою жертву й тепер будь-якою миті готове втілити свої криваві плани у життя. А це при тому, що я навіть не поставила хоч якесь питання, яке могло спровокувати дану дивну реакцію. Хоча очевидно, що вона можливо підозрювала чи щось таке, про кого може піти мова, адже наша вчорашня розмова закінчилася дуже різко й після того у нас не було можливості все довести до логічного кінця.

- Я б хотіла тебе дещо запитати за Девіса, - очі дівчини почали метатися з боку в бік, ніби сам Девіс зараз неочікувано десь міг вискочити з-під землі, як то він зробив вчора й підслухати про що мовиться, - я усвідомлюю, що це може бути неприємна тема для тебе, але мені дещо варто дізнатися про нього.

- Навіщо? Для чого це тобі? Хто він тобі такий, що ти хочеш дізнатися про нього? Навіщо підіймати цю тему? - З дівчини полетіли слова, як кулі з кулемета, і хотілося заспокоїти її запал повідомивши неймовірно цікаву новину, що я його наречений, але мені самій навіть було важко вимовити це слово в голос, самій було важко усвідомити, що це правда. Я навіть не знаю як могла б відреагувати Діна, якби почула такий "сюрприз" з моїх вуст.

- Просто потрібно, - це все на що мене вистачило, бо іншого виправдання наразі я не могла видумати, тому що ні чорта адекватного не лізло в мою запалену голову.

- Улю, я не знаю, навіщо тобі знати щось про цього чоловіка, але повір мені, краще забудь про нього назавжди, адже такий як Девіс не вартий того, щоб з ним зв'язуватися, це не та людина, з якою варто мати хоч якусь справу. 

Та не вже, навіть одружуватися з ним не варто, і потім народити йому дітей це теж не надто класна ідея, так? Саме такі слова крутилися у мене на язиці, але я не могла собі цього дозволити, щоб не розкрити свою таємницю, яка поки що для всіх має бути під грифом "секретно".

- Девіс? Цікаво, цікаво, - не встигла я вимовити й слова, як в нашу розмову з подругою хтось знову втиснувся, і знову це був чоловічий голос. На щастя, це хоч був не сам Аарон, і на тому варто подякувати.

- Ну я побігла, бувай, - вже вдруге подруга мене кидає напризволяще і, розвернувшись до мене своєю п'ятою точкою, відправляється туди, куди мене не запрошує, і вона цьому явно рада. Точніше щаслива від того, що нас вже вдруге перервали на найцікавішому, а я відчуваю якесь дежавю, тому що мені так само як і вчора не хочеться залишатися з тією людиною наодинці, яка так сильно хоче моєї уваги й доб'ється її будь-яким шляхом.

- Так що, Уляно, навіщо ти дізнавалася інформацію про Девіса? Невже ти мені зраджуєш, кохана?

- Кохана, ти мене чуєш чи ні? Навіщо ти питала в тієї дурної овечки про Аарона Девіса? - Джі підходить до мене ближче, настільки, щоб я відчувала запах його парфуму й близькість, яка не приносить мені того задоволення, яке б мало приносити. Адже Джі, а якщо повністю, то Джибрель, являється моїм хлопцем, чи то вірніше сказати претендує на його роль.

- Чому це вона дурна овечка? Навіщо ти ображаєш мою подругу? - Я прекрасно знаю, що хлопець не просто не любить Діну, а прямо зневажає її й вважає, що мені краще з нею не спілкуватися та триматися віддалік. Здогадаєтеся чому? Думаю навряд, адже Джі оцінює людей по зовнішнім характеристикам, і якщо хтось йому візуально не сподобався, то він має звалити з горизонту, щоб він і не бачив цю персону. Саме з цієї причини Джі ненавидить Діну, і адекватно ставиться до Ріти, бо та "залікова малявка".

- А ти сама не бачиш чи що? Ти сліпа? Таке враження, що ти провела конкурс в коледжі між дівчатами та вибрала найстрашнішу, щоб потім доручити їй роль своєї подруги, - ну ось прекрасне підтвердження того, про що я вам говорила, і це при тому, що Діна явно не страшна, а в душі взагалі супер людина, але ж цьому ослу не зрозуміти таких тонкощів, - але ти мені своїм страшком не закриєш рота. Чому ти в цього чудовиська питала щодо Девіса? Що тебе з ним поєднує?