Моя ВІйна

Глава 1.2

Ранок того ж дня....
  Я швидко збираюсь беру все необхідне , чекаю дзвінок мами...
  Лунає дзвінок.. найстрашніший в моєму житті....
-,,Доця виходь, за тобою приїхали"
  За мною приїхав таксист..
  Я швидко взуваюсь, беру рюкзак зі всім необхідним. Я вибігаю з квартири... закриваю двері.
  Коли я приїхала до мами на роботу мені стало спокійніше..
  Я тремтячими руками беру телефон і набираю до тата..
  Лунають гудки в мобільному..
-,,Тато в нас ВІЙНА" перше що говорю я тривожним голосом..
-,,Ти де ?" питає тато
-,,Я з мамою " відповідаю я татові
  Потім чую твердий голос тата і його слова..
-,,Доця ти не переживай ,але мене можуть забрати воювати"
  Я починаю плакати...
  Мама пробує мене заспокоїти..але
все марно
  В мене починається  паніка...найгірше що може бути..
  




Поскаржитись




Використання файлів Cookie
З метою забезпечення кращого досвіду користувача, ми збираємо та використовуємо файли cookie. Продовжуючи переглядати наш сайт, ви погоджуєтеся на збір і використання файлів cookie.
Детальніше