Глава 1

-І не смій мене більший чіпати, і я тобі здається неподобаюсь а сам лізеш цілувати. - почала кричати на хлопця, а він собі стоїть і посміхається. Я думала він зараз накричити на мене, а він спокійний.

-Взагаліто я просто так тебе поцілував  хотів провірити чи я справді тобі не подобаю, виходить я тобі по-до-ба-ю-ся. - по буквах сказав останнє слово.

-Неподобаєся.

-Подобаюся.

-Ні ні іще раз ні, ти мені неподобаєся ясно.

-Я тобі по-до-ба-ю-ся.

-Ти ненормальний. - сказавши на останок, я розвернулася і пішла на другі пари.

************

Після пар ми з Сніжаною домовилися піти в кафе щоб блище познайомитися. Після пар ми пішли в кафе так як і домовлялися. Ми говорили про все на світі допоки їй не позвонили, дівчина подивилась на екра телефону і вона стала сумна.

-Вибач мушу відповісти. - сказала дівчина, Сніжана доволі довго говорила, повернулась до мене дівчина сумна.

-За мною брат повинин прийти тому ходім встигнимо пройтися.- взявши свої вещі ми пішли на двір.

Гуляли ми хвилин 10, поки коло нас не зупинилась BMW чорного кольору.

-Сестричко ходімо. - почула знайомий голос це був той самий хлопець який зіпсував мені настрій, а тепер виявляється він ще й брат Софії, що я нагрішила в минулому. Піднявши погляд ми зустріли поглядами.

-Прівіт люба що вже познайомилась з моєю сестрою .- що люба! Від здивування я втратила дар мови.

-А ви що разом то це ти мамі про неї говорив, а знайомити не хотів. - подала свій голос Сніжана.

-Так Сніжан тільки не говори пока ще мамі..... Гаразд.

-Гаразд...... А ти чого мені нічого не розказувала, тоти зустрічаємо з Владом.- що Влад, то його звати влат, і що він за гру почав.

Подивившись на Влада а він посміється на всі 32, ну подивимось, Кармелія так просто не здається, натягнувши посмішку від вуха до вуха я відповіла.

-Так ми зустрічаємось, а не розповіла тому що ти не питала і я не знала що він твій брат.......... Котику а чому ти не говорив що в тебе є сестра.- він перекривися, що думав що я не можу грати за іще подивимось

-Потому що не було нагоди.

-Ну добре я піду а ви тут собі говоріть. - сказала Сніжана, попрощавшись дівчина пішла.

-Ненормальний. - я вже хотіла йти але Влад схопив мене за руку і потя на себе. - відпусти придурок.- почала шукати очима чим би його вдарити так щоб думав і говорив нормально. Не знайшовши нічого, я почала вириватися з його хватки.

-Що крихітко сідай в машину.- наказав Влад

-І не подумаю.

-Сідай по хорошому, або я тебе силою за штовхну.- побачивши що він говорить серйозно всеж сідаю в машину, а то він силою мене затручає тому не має сенсу опиратися. Дорогою ми їхали мовчки Влад слідкуючи за дорогою, а я дивлячись у вікно.

-І куди ми їдемо.- подивившись на Влада сказала.

-Побачиш.

Далі ми їхали мовчки їхали ми ще хвилин 20 машинася зупинила через вікно я побачила гарний крайовид, Влад схопив з машини плед і підійшов до мене.

-Ну і навіщо ти мене сюди привіс.

-Поговорити.

-Ну говори.

-Спершу присядь. - показав поглядом на плед що лежав на землі. 

-Мені потрібна твоя допомога.

-І яка.

-Зіграй роль моєї дівчини.

-І для кого я маю грати роль твоєї дівчини.- відповіла 

-Для всіх навіть в універі.

-Ні я не можу брехати людям.

-А моїй сестрі можеш.

-Я просто підіграла щоб неростроїти твою сестру.

-Ну будь ласка мені дуже потрібно щоб ти зіграла роль моєї дівчини.- благально промовив хлопець подивившись йому в очі.

-Навіщо........ Якщо розповіш то може й погоджусь.

-Мої батьки хотять одружити мене на вигідній партії, тому я сказав їм що мою дівчину.

-Ну незнаю.... І шо мені робити потрібно.

-Ходити зімною на вечірки з друзями, інколи поцілувати.

-Ні ні ні я не хочу.

-Ну будь ласка.

-Ну добре...