здається все пройшло і все зажило,
вже не болять ті рани на душі,
кришталь не б'ється об ці стіни,
що топляться у дні морськім
мені так дивно легко й просто
і жити хочеться чим яскравіш
але в один момент , так смішно
ти знов прийшов в мій світ
чомусь згадала все , до кожної краплини
немов ті стіни винирнули із глибин
і кожне слово , що сказав ти
складав кришталь розбитий,що в моїй душі
так боляче мені не вперше і прорізає душу вже без слів
і сльози по щоках полились сильно,
та якось і перехотілось далі жить
ти все побачив, зрозумів й пішов
і знов залишив ту відкриту рану,
мене болить душа все знов і знов, а ти ніколи того не пізнаєш