Моя Україна

з часом можна до всього звикнути

з часом можна до всього звикнути
- пандемій, безгрошів'я, криків
до самотності, до безсоння
до дощу по вікні спросоння

до солодких брехень недрузів
до нещирого “ой, у лузі”
до ненависної роботи -
кому офіс, комусь - піхота

як гірчить від золи у роті
як в очах плюскотить скорбота
до роздовбаної дороги
і до довбаних цих тривог

до розлізлого в гній болота
до новин про нічні прильоти
в сутінках - почуття тривожності
жити без… без кого не можеться

доля всяко біди відважить
знати б тільки, що не назавжди

30.06.2024

Подобається

#4172 в Різне
#1021 в Поезія

Відредаговано: 29.09.2025