Моя Україна
Спогади
Остання ніч, що дарувала спокій,
Наповнена коханням, тихим щастям.
Ми обіймали ніжно малу доню,
Звалились в постіль та вкладались спати.
Не відчуваючи біду чи щось подібне
Проспали б так всю ніч, але ж ВІЙНА.
Прийшла до нас, проклята, в п'ятій ранку..
Та до останку спокій відняла.
Життя змінилося на "до" та "після"
Багато хто так каже та й я згодна,
Але ж ту мить жаху та божевілля
Майже не пам'ятають, забулося..
О п'ятій ранку смартфони розривали,
Нерозуміння, паніка, дзвінки..
Лиш близько сьомої всі разом прокидалились, але до тями досі не прийшли.
А далі.. все як у кіно, лунає вибух гучно..
Зібрали речі та й до мами, донька злякалась дуже.
Життя змінилося назавжди одразу й хаотично.
Забудьте спокій, забрані мрії, нещасні гинуть люди.
Новини з ранку та до ночі, щоразу нове "Як ти?"
Важливі речі в ту валізу, потрібно ще зібрати..
Гучні сирени, жах, молитви, продуктів закупити.
Коли ж ВІЙНА скінчиться, щоб жити й не тужити?
Ніхто не знає... Але ж минає..
Минає та тривога, ми віримо, що день настане та прийде ПЕРЕМОГА!
#1916 в Молодіжна проза
#3125 в Різне
#797 в Поезія
Відредаговано: 14.07.2022
Рекомендації книг, Промокоди і Знижки
Підпишись на канал Букнет в Телеграмі і слідкуй за повідомленнями
