Моя святкова подорож

Перший день - приїзд у Кендію

Це була дуже простора, з виду побудована тільки з солодощів кімната, де проживатиме тиждень Арі. Ліжко виглядало, як величезні санчата Санти, на підлозі був пухнастий килимок у вигляді імбирного чоловічка, шафа виглядала як величезна шоколадка, стеля була величезним імбирним печивом. Біля її кімнати було ще дуже багато інших, а на першому поверсі, де знаходився сам трон принцеси, стояв шоколадний фонтан та цілодобово переливав галони розтопленого смаколика. Ось принцеса покликала дівчинку до себе на невеличку розмову.
На першому поверсі розкинувся величезний стіл, чого тільки на ньому не було: салати з мармеладу та зі згущеною поливкою, глечик зі свіжим персиковим соком, та ціла тарілка цукерок з жувальними гумками.
- Вітаю у Солодкому Палаці! Мене звати Анфіса, я Снігова принцеса. Це мій невеличкий палац, де ти проживатимеш на період твоєї екскурсії, біля тебе сидять твої маленькі помічники та охоронці, щоб ти була у безпеці та вони супроводжуватимуть у невідомі місця. Знайомся – Кукі та Шеллоу.

Дівчинка сидить у великому солодкому палаці, де усе побудовано з солодкого. Біля неї її помічники - маленька зефірка з печивом. З ними снігова принцесса
- Я перепрошую… А це випадково не звичайні солодощі, які можна з’їсти?
- Гей, я взагалі-то супроводжував сотні таких дітей, як ти. – раптом вигукнув Кукі, сидячи біля принцеси.
- Так-так, ми неодноразово супроводжували екскурсії різних дітей, тож можеш довіритися нам. Ми надійні чарівники, які у необхідний момент можуть стати своєю звичайною річчю. – Шеллоу спокійно представилася дівчинці.
Цілий день сьогодні Арі може досліджувати свій тимчасовий готель, а палац був величенький: вміщував у собі фонтан з гарячим шоколадом, п’ять спалень, величезну кухню, лаундж зону з басейном, лазнею, та величезним подвір’ям, де можна робити що завгодно.
Спочатку Аріана пішла до шоколадного фонтану з фруктами на шампурі. Насправді це було дуже смачно, можна було цілодобово їсти це, поки не знудить. Золотий трон принцеси був оздоблений маленькими цукерками, мармеладом у вигляді маленького коштовного каміння, та здавалося занадто блискучим для цього палацу.
На другому поверсі було вже не так цікаво. Адже крім спалень тут була тільки маленька зона для відпочинку на балконі з двома стільчиками та столиком, можна буде попити гарячого чаю. Третій поверх був набагато цікавіше: величезна й простора кухня, де водночас працювало 7 кухарів. У холодильнику було багато твердого шоколаду, фруктів та ягід, на столику з кондитерської мостики, наче тіста, ліпили пиріжки та поливали їх глазур’ю. Тут готували усе з солодощів та смачних фруктів. А для того, щоб подати страву на стіл, спускалися не по звичайнім сходам, а заходили у портал. Було дуже зручно і швидко, такого дуже не вистачає у реальному світі.
На цьому ж поверсі був великий басейн, де можна було плавати годинами, не втоплюючись. Вода у ньому була суцільним киселем, але краще звичайно було його не куштувати. Біля нього була маленька кнопка, з якою можна було покликати офіціанта, щоб той приніс чогось смачненького. Лазня особливо нічим не відрізнялася, тільки там вже був гарячий трав’яний чай, а пахнуло тропічним лісом та лавандою.
Після такої прогулянки по палацу Аріана пішла до своєї спальні. Насправді після звичайної кімнати, де не було таких яскравих кольорів ця солодка кімнатка здавалася занадто різкою. Хоча тут добряче відчувалася святкова атмосфера, яку чекала Арі. Саме час роздивитися кожен куток кімнати, щоб знати, де ще тиждень треба буде мешкати. Так, як в Аріани не було свого домашнього улюбленця тут їй пощастило – з нею житиме маленький папужка. Звали його Лені, був досить гарненьким з виду, жив у шоколадній клітці.
- Привітик, ти як тут? – дівчинка відкрила його домівку та вирішила змінити воду.
Птах був дуже маленьким, здавалося його можна було повністю взяти у дитячу руку. Вона його трішки погладила, та здається намацала щось у крилах. У Лені був захований маленький ключик, тільки не зрозуміло від чого. На ньому було наліплено 3 гарненьких кришталики, те ж саме було на стіні у неї в кімнаті. Придивившись ближче, Арі помітила маленьку дірочку, туди ж всунула ключ, після чого у стіні з'явилася велика дірка, а знизу вели сходи до чогось нового. Знизу було спочатку абсолютно темно, а спустившись ще нижче з ліхтариком Аріана розглядала зображення на стінах. Це усе були ельфи, які супроводжували сюди й інших дітей, і була одна незаповнена рамка. Здається, тут скоро буде зображення Джеррі. Спускалася довго, вже думала піти назад і не повертатися більше сюди, але тут засяяло яскраве світло. Здалеку було чутно святкову музику, цікаво, що ж тут буде.
Спустившись до низу, Арі зустріла ельфійка:
- Вітаємо у нашому місті Грейт Вінтер Сіті! Як нашому гостю, даруємо браслет, з яким ви маєте ходити під час екскурсії тут. Можете взяти своїх помічників разом, вони допоможуть вам не загубитися тут. Дуже великий простір, бажаємо гарної екскурсії!
Містечко було дуже комфортним. Тут було багато маленьких крамничок, звідусіль грала новорічна музика та до кожного доходив аромат імбирного печива. Біля себе дівчинка відчула тепло, до якого було досить холодно.
- А як ти сюди дібралася? – запитала Шеллоу.
- Еее… Знайшла ключ на папузі.
- Ох, це мала бути таємна кімната, проте нічого. Як твоя помічниця, маю провести екскурсію, щоб ти тут могла орієнтуватися. Рушаймо!
Шеллоу взяла дівчинку за руку та пішла вперед.
- Дивися, тут виготовляють ялинкові іграшки. А для того, щоб вони справді мали атмосферу нового року їх зачаровують магію. Не хочеш собі таку?
- Я брала гроші для шопінгу на цьому тижні
- Добре, тоді йдемо далі. Пропоную тобі спробувати чай у цьому кафе. Його готують незвичайним способом, додаючи чари до кожної порції.
Тут майстриня готувала й чай з блискітками, з льодяниками, тому замовлення просто сипалися з кожним новим клієнтом. Очі розбігалися, роздивляючись усе, що тут було.
Вони пішли далі. Тут майстерний чоловік робив дуже милі новорічні прикраси та ялинкові іграшки зі скла. Також у його крамниці продавалися маленькі скляні фігурки: котики, пташки, реалістична кава, та багато іншого. Причому у його виробах ще й всередині дещо було: там сніжинки, блискітки, десь багато маленьких кульок. Усе хотілося купити, хоча цю справу спокійно можна перенести під кінець відпочинку, коли вже дуже сильно захочеться залишитися тут.
Місцевість була фантастичною, ти реально відчував себе як у казці. Тут було ще вдосталь таких крамничок, але поки зупинимося на цьому.
Після невеликої подорожі Арі з помічницею піднялася до себе в кімнату. Ключ, який досі був у неї вона повернула папузі, та пішла відпочивати далі. Ліжко тут було таким теплим, наче ти спав на розігрітих вуглинах. Тож дівчинка миттєво заснула, а снилися їй чарівні подорожі, які відбудуться найближчим часом.




Поскаржитись




Використання файлів Cookie
З метою забезпечення кращого досвіду користувача, ми збираємо та використовуємо файли cookie. Продовжуючи переглядати наш сайт, ви погоджуєтеся на збір і використання файлів cookie.
Детальніше