Чарівна листівка

Новий шкільний тиждень. Середа. Сьогодні школярі метушилися по навчальному закладу, як ті мурашки, не знаходячи своє місто. Шість уроків було гарним подарунком, бо від школи вже добряче нудило, й від усього, що пов’язано з навчанням. Із шафи дівчинка взяла підручники, та прямуючи коридором до класу вона почала думати про те, наскільки ж швидко плине час.
- «Ще вчора я скиглила про набридлу школу й булінг, я сьогодні знову йду в те ж місце…».
Проходячи біля кутка коридору перед кабінетом думки не відпускали її. Так хотілося думати про приємне, та… Бац!
- Ой… Вибач, будь ласка…
Аріана зіткнулася з якимось старшокласником. Її і його підручники перемішалися на підлозі, а між їхніми сторінками дівчинка забувала викладати свої нотатки за урок. Невихований хлопець встав, почав читати одну з них.
- «Шістнадцяте листопада дві тисячі двадцять четвертого року. Привіт. Я сиджу на хімії, моєму найулюбленішому предметі. Вчителька пояснює нову тему, а на її столі лежать інструменти для нового досліду. Моя найкраща подруга сьогодні не прийшла до школи, хоча обіцяла саме сьогодні показати свою нову покупку. Чесно, мені вже навіть байдуже що вона там приготувала… Адже мої нові покупки вона навіть не помічає, а так хочеться, щоб хтось звернув увагу… Ще сьогодні на математиці мій однокласник жбурнув у мене ганчірку, якою витирали пил з полиць. Моє обличчя було брудним, вдома ми з мамою це обміркували, можливо…»…
З нагромадженого коридору до Аріани підійшла вчителька англійської мови та допомогла їй піднятися, поки інші дивилися на дівчинку й тихенько сміялися.
- До уроку залишилося менше ніж хвилина, розходимося по класах! До речі, Гаррі, як часто раніше тебе висміювали перед учнями школи?
- Це було… Десь у класі… Шостому…
- Ти ж гарний хлопець, а так образив дівчинку.
- Знаєш, Гаррі, - вирішила йому помститися Аріанна, - Я чудово знаю, як ти зі своєю Лілі листуєшся. І у тебе тих папірців у пеналі більше, ніж у моїх підручниках, наприклад ось цей…
- Віддай! – хлопець не дуже хотів бумерангу зі сторони дівчинки.
Вона почала виразно й гучно читати записку до його дівчини, відносини з якою він не оголошував:
« Привітик, дівчино моєї мрії Лілі.
Я пропоную нам з тобою в п’ятницю, ввечері піти до кафе й відпочити. Я сподіваюся, ти прийдеш у гарній сукні, моїй улюбленій коротенькій з відкритими плечима))) А твоє довге світле волосся буде завите у хвилясті кучері, на губах – улюблена Кіко. Ще за можливості високі підбори)))
Усього найкращого, цьом)».
Після цього Аріана цілий день, зустрічаючись з цим хлопцем дивилася на нього з гарячою помстою. Проте на неї дивилися також, але на це вона вже не так зважала. Наче й дорослий, а розуму як у курки.
Повернувшись після цього додому, дівчинка налила собі чай, відкрила вікна на провітрювання. На вулиці був мороз, тож вдома у легкому одязі вже не походиш. Вдягнувши піжаму, Арі дістала з полички свої ароматні свічки, у кімнаті не вистачало запаху персиків. З кухні принесла сірники та обережно запалила кращого помічника з атмосферою. Мама нарізала мандарини, тож Аріана в ліжку пила чай та смакувала найулюбленішими фруктами зими.
Під вікном щось почало дзижчати. Звук, наче величезний жук от-от залетить у кімнату. Великий світлячок сів на стіл, та ще декілька хвилин підстрибував, щоб підняти Арі.
- Встаю, встаю.
Вона підійшла до цього жука. Це був величенький, розміром у долоню світлячок. На його тоненьких ніжках замість волосинок були малесенькі коліщатка, а на черевці, наче у валізі, лежало багато маленьких листівок з абревіатурою імен, які поки що ніхто не знає.

Діставши саме свій лист, Аріана почала його прочитувати:
« Адресовано Аріані Дональдсон.»
Наче по відбитках пальців у неї цей листок вибухнув у руках, замість нього тепер вона тримала велику листівку, де було багато різноманітного тексту.
«Ми знаємо тебе, як гарну, милу, та слухняну дівчинку, яка вчиться на чудові оцінки у школі. Для нас величезна честь запросити Вас на екскурсію у нашу країну Кендію!
Ви 100% ніколи раніше не чули про таке, правильно? Тоді раді відкрити Вам ще одні двері Ваших унікальних можливостей!
До прочитання короткий опис того, що на Вас очікує протягом 5 днів екскурсії:
1 день: Приїзд в країну та заселення у дім.
2 день: Презентація від самого Санти: «Як ми роздаємо подарунки» + квест із нагородженням.
3 день: Прогулянка у місті з покупками. *Візьміть кишенькові гроші *.
4 день: Майстер-клас «Готуємо солодкий пакунок» + подарунок.
5 день: Відпочинок. Збираємо валізи.
6 день: Сніданок у кав’ярні. Додому.
На збір ми даємо 2 дні. Сьогодні, якщо дійсно бажаєте поїхати у путівку маєте заповнити галочку знизу. Завтра, погодившись на цю подорож, Ви маєте зібрати Ваші валізи, вночі заберемо.
Таємний відправник»

Аріна була не аби як вражена. Не кожній дитині може прийти таке запрошення, тим паче на абсолютно безкоштовну подорож. Але, спочатку треба попросити дозволу у батьків.
- Привіт мамо, мені надійшов такий лист. Чи можу я поїхати у цю подорож?
- Куди?
- У казкову країну. Там у нас будуть різні квести, будемо розважатися.
- Але ж тобі треба контрольні писати, люба.
- Я встигну до них підготуватися, щось напишу.
- І наскільки ти збираєшся їхати?
- Тиждень. Десять днів.
- Гаразд, я тобі дозволяю. Але з однією вимогою: ти після приїзду маєш бути готова до тестів. Нам важливо, щоб ти гарно закінчила школу, і вступила до найкращого університету.
- Мамо, я все чудово розумію. Я за десять днів не стану тупішою, все буде добре.
Мама, як відповідальна за свою доньку, підписала листівку, після чого вона знову вибухнула у руці. А світлячок знову вилетів через відкрите вікно. Тепер Аріані залишилося зібрати валізу, і вже завтра вночі вона опиниться у новій, фантастичній країні.