Глава 6

Дан

Спускаючись зі сходів помічаю, що моя сестра тут як тут після того, як дізналася, що я маю одружитися. І от вона примчалася зі скоростю всього світу, щоб бути на моєму весілля.

-Не думав,що ти так рано встаєш. - Вона спить як я пам'ятаю до десятої .
-Я хочу бути підготовленою, - на її обличчя з'являється ухмилка.
- Я думав, що це я маю бути підготовлений, а не ти. Я одружуюся.

Я падаю на диван поряд з нею. Відчувається спокій, коли вона поряд, відчуття, що не потрібно нікуди бігти,  все так  як у дитинстві.

-Чому ти одружуєшся на ній?
-Бо я так вирішив, її батько буде горіти в аду, і цей ад я влаштую для нього сам.
-Я розумію, але до чого тут вона, вона немає платити за його гріхи. Чого б тобі просто не обрати інший варіант, а її відправити подальше від нас.
-Аріно, я все вирішив і я вирішив вона буде біля мене,- ця розмова починає втомлювати,я встаю і направляюся до себе в кімнату та на останок говорю. - Збирайся, не хочу спізнюватися..

Ось ось все мало початися. Я стою навпроти священника і чекаю її. Ніколь... І як тільки я згадую її ім'я,  двері відчиняються і прямо до мене швидким кроком прямує  - вона в білій сукні, а особливо виділяється її руде волосся,    на світлі воно виглядає, як полум'я.

Вона прямує швидким кроком. 
Дивлячись на її обличчя, на її красиве обличчя, воно кричить, що готова. Готова до цього клятого шлюбу. Кричить, що даже будучи в ньому їй байдуже на все.

Як тільки вона зупиняється по іншу сторону мене я чую її ніжний голосок.
Таке відчуття, що я  закував би її біля себе, лише щоб вона була біля мене, щоб весь час я її слухав.

-Давай начнемо, чим скоріше розпочнемо тим раніше закінчемо, - ха, тепер дуваю, вона не бажала цього шлюбу.

Мене дивує, що даже її батько не потрудився прийти. Мені то байдуже, але як можна покинути доньку в такі хвилини?

Я киваю священику і він розпочинає...
-Чи береш ти Ніколь за свого чоловіка Дана з власної волі?

Повертаюся до неї і чекаю відповідь, появляється думка що вона зараз скаже "ні"

-Так, звісно. - З цими слова на її обличчі  появляється красива усмішка, жінко мене не проведеш, що вона награна. Але особливо в мою душу запали її очі. Її блакитні очі. Відчуття, що я колись бачив їх.
-Чи берете ви  Дан за свою дружину Ніколь з власної волі?
-Так,- відповідаю.
-Молодята ви можете обмінятися обручками.

Беру обручку та надягаю на палець Ніколь, її руки холодні, я думав, що в залі тепло. Надягнувши обручку на її палець, я беру свою обручку і сам одягаю її на свій палець.

Як тільки з обручками покінчено священик говорить: 
-Вітаю, наречний може поцілувати наречену.

Ах да поцілунок, я думав його можна викинути зі сценарію, але люди чекають, що це не фальш. Лише деякі знають, що це повна хрінь.
Повертаюся в її сторону, кладу лодоню на шию, іншою притагую її ближче за талію до себе.

 Дивлюся на її обличчя в її очах світиться шок. Ну і хрін з ним. Мої губи торкаються її. 
Боже, яка вона солодка. Так і хотілося б поглинути її. Але мій розум каже, щоб я зупинився. В мене були інші плини на свою дружину. 

Я відірвуюся від неї і дивлюся в її блакитні очі, її обличчя кричить, що вона в шоці. Думаю це її перший поцілунок. Я забрав її перший поцілунок. Якось на душі приємна ця думка...

Закінчивши зі всім цим ми виходимо із ресторану з моєю дружиною та направляємося до авто.
Я відкриваю передні двері для своєї дружини і вона мовчки сідає в автомобіль. Обхожу автомобіль свого БМВ та сідаю за кермо.

 Повертаюся до Ніколь і говорю: 
-Ну що ж поїхали, на нас чекає літак....
Вся наша дорога була мовчазною, ніхто більше і слова не проронив. Я виходжу з авто і йду відчиняти двері для Ніколь. Поки вона виходить, бачу мої люди вже приїхали.

-Авто доставте назад до мого будинку, і слідкуйте за іншими вказівками.
Я беру за руку свою дружину і прямую на борт мого  літаку.
-Зачекай хвилинку, - промовляє моя дружина.
-Щось трапилося?

Вона не відповідає, я повертаюся до неї бачу, що вона просто стоїть дивиться навкруги, її очі бігають повсюди. Таке відчуття,що вона ніколи цього не бачила.

-Тепер ми можемо йти? - питаю в неї.
-Так.

Через кілька годин ми вже направлялися до мого дому в Ньо-Йорку. 
Ми під'їжамо до будинку, як тільки я зупиняю автомобіль, Ніколь сама відчинає двері і виходить з авто. От вам, і початок показу свого характеру. Відкриваю двері і вихожу слідом за неї.
-Пішли.

Вона йде за мною позаду. Як тільки ми заходимо, я дивлюся на неї і бачу, що їх очі спихують. Думаю її тут сподобається. 
-Давай я покажу тобі будинок, - вона нічого не відповіла,  я даже страху від неї не відчуваю, ніякого відчуття. 
-Ти будеш завжди мовчати? 
-Я ти як хочеш, я можу бути мовчазною дружиноюю - на моєму обличчі з'являється ухмилка, і бачу, що вона якось вплинула на Ніколь.
-Краще, щоб ти говорила. Нам з тобою ще жити разом.
-Чому? - не зрозумів .
-Що чому?
Вона повертається і йде на кухню, це починає виводити мене з себе. Йду за нею  і бачу , що вона набрала собі стакан води, вона переживає. Як тільки вона випиває і ставить стакан ,вона повертається і підходить до мене. Між нами дистанція крок.
-Чому ти погодився на це весілля? - я думав їй сказали.
-Не погодився, а вляштував .
- Влаштував кажеш, гаразд. Які між нами будуть стосунки? І не кажи, що ти в мене закохався, це точно не правда.
Та у дівчинки є характер, точно сумувати не прийдеться.
-А чому б ні? Кохання з першого погляду, і все таке.
-Хватить глузувать.
Дивлячись на те, як вона сердиться, обличчя її даже в гніві красиве. Проте мене це починає втомлювати.
-Між нами не буде ніяких стосунків, рахуй фіктивний брак. Брак лише, щоб всі дивилися на нас і думали яка чудова пара.
-І все? А про...- її обличчя вкрилося краскою. Її погано стало?
-Про... що?
- Ну про..? - боже це дратує.
-Ніколь говори прямо, я не читаю твої думок. 
Вона ще червонішою стала, за чекайте вона, що засоромилася?
-А як щодо... сексу, і того іншого? - її очі дивляться не на мене, а на підлогу. Ну якщо вона соромиться даже слово секс сказати, думаю вона цнотлива?
-Що сексу, Ніколь, подивися на мене. Ти хочеш займатися зі мною сексом? Я ніби то сказав, що між нами нічого не буде.
Я вирішую ступити до не ближче, але вона відступає подалі від мене, і її в очах можна побачити стах. Це уже цікаво. Але цей стах швидко зникає.
-Здався ти мені. Я мала на увазі, вірність між нами буде, чи ми можемо зраджувати один одному?
Думка про те, що вона буде ходить до якого ідіота мені не подобається. Але я вже сказав, що між нами не буде стосунків, лише ілюзія.
-Можемо, - те що видав, вийшло через стиснуті зуби.
Вона поглянула мене своїми очима, вони починають зводити мене з розуму.
-Покажи мені мою кімнату, я втомилася і хочу відпочити.
Я розвертаюся і йду до кімнати, я відчуваю, що Ніколь йде за мною.
Заходячи в кімніту повертаюся тепер до своєї дружини .
-Ти будеш спати поруч зі мною у моїй спальні.
Її обличчя хмуриться, їй не подобається ця ідея.
-Навіщо, у нас же не справжні стосунки?
-Не справжні, це лише для нас і моє сім'ї. А всі інші в цьому вдомі думаю, що цей шлюб справжній. Тому ти будеш спати в цьому ліжку.
-Боже.- вона заходить у ванну і хлопає за собою дверима.
Гаразд, злість її розумію, я збрехав. Всі  в цьому будинку знають, що шлюб стався, бо я так захотів. Не знаю по якій причині, але я хочу щоб вона спала зі мною. Я егоїст.