Глава 4

Ніколь

4 дні тому

Я завжди мріяла, щоб цей день був у колі родини. Але мріям ніколи збуватися, особливо моїм. Сьогодні мені вісімнадцять, відколи себе пам'ятаю батьку було начхати на мій день народження.

Сьогодні всіх працівників по домі вихідний, даже батька немає вдома, крім охороніців. На душі від того, що батька немає, і сумно і одночасно легко.

Я біжу на кухню, хоть всім і начхати на мій день народження, але мені ні. Тому, щоб хоть якось його відсвяткувати, я вирішила спекти собі кексики. Хотіла б торт, але руки з дупи. Надіюся, що хоть кекси буде можливо їсти.

Все, що потрібно для тіста я дістала. Для начинки я візьму якесь варення. Відкриваю холодильник , який завжди повний, і дістаю з нього малинове вареня, моє улюблене. І приступаю до кулінарії.

Три години і все кекси готові. Кексики я переклала у миску. Чогось не хватає. Я починаю ритися по шухлядах. Я надіюся десь тут мають лежати свічки, хоть ніяк, хоть на одинці бажання потрібно загадати. Вікриваю наступну шухляду і вуаля лежать, я дістаю одну, закриваю за собою шухляду.

Розвернувшись беру тарілку і прямую до своєї кімнати. Кексики і телесеріал. Ну просто бомба зважаючи, що там вийшли нові серії серіалу.

Падаю на ліжко, беру кексик, вставлю в нього свічку, підпалюю. Залишилося загадати бажання. Я кожен рік загадую одне і те саме. Заплющую очі  і загадую - « Я хочу бути вільною як птиця в небі», - і задуваю.

Відкладаю свічку у тарілку і смакую кексик. Ну що сказати, кидаю той кекс і біжу в талет, щоб виплюнуту цю гидоту.

Мда з мене повар 0 з 10. Ну і Бог з ним. У мене серіал залишився.