Глава 2

Дан

Дивлюся на свій мобільний і бачу, що дзвонить Аріна.
-Що вже втомилася від свого відпочинку? - Вже як тиждень вона поїхала відпочивати в Італію,  видно скучила за мною.
-І я також за тобою скучила, братику. Як ти там Дане?
-Сестричку у мене все нормі і під контролем. - говорю я і кидаю слухавку.

Я маю чудові стосунки з сестрою, знаю моєй сім'ї не пощастило з моїм характером. Але вони звикли до нього. Я за Аріну горою буду стояти, нехай якийсь покидьк посміє її образити. Одразу ж буде валятися в якійсь ямі.

Встаю зі свого столу і виходжу зі свого кабінету. Пора додому.

-Наталія, підготуй документи, і принеси їх мені зранку, щоб я їх підписав. - Відколи як батько покинув цей світ, я зайняв його місце.

 
Не дочекавшись відповіді я покидаю офіс і виходжу на вулицю.  На вулиці не холодно, враховуючи що зараз вечір. Видно буде спекотне літо. Сідаю в авто, заводжу і вирушаю додому. 

Входжу в дім, ні звуку, хоча іноді ця тиша напрягає. Знову телефонує мобільник, та що знову? Мама. 
-Слухаю мама. 
-Синку, як думаєш чого я до тебе телефоную?
-Ну думаю ти мені скажеш, мам давай без загадок, я втомлений і хочу відпочить.
-Синку, я хотіла нагадати, що завтра о восьмій у нас з  вечеря, в ресторані «Лотос».

Я забув, завтра мама вирішили зустрітися в сімейному кругу, але вона не хотіла в себе вдома. Звісно багато людей не буде лише троє: я, мама і її новий чоловік, бо Аріна на відпочинку. 

-Завтра буду, не переживай не забуду, все бувай. - вимикаю слухавку і кидаю телефон на диван. 

Піднімаюся на другий поверх і йду до кімнати. Стягую з себе костюм і боксери й прямую до душу. 

Якже я втомився, тупі думки виснажують. Особливо думки про те, що через чотири дні, у цьому будинку буде жити разом зі мною так звана моя майбутня дружина. 

Виходжу з душу і входячи в спільну бачу папку, яку я залишив на ліжку. І ній всі дані про його доньку. Я її не відкривав , бо не було часу. От тільки інтерес просочився, беру папку і дізтаю інформацію. 

Перше що на очі натрапляє це її фотографія, вона красуня, дуже красуня, от тільки виглядає дуже хрупкою. За інформаціє їй недавно лише виповнилося вісімнадцять. Я старший на дев'ять років.  Мда дуже удачно все збіглося.

Треба подзвонити до Ніка дізнатися як там стоїть ситуація, біжу на перший поверх, піднімаю телефон і набираю Ніка. Поки йдуть гудки , наливаю собі віскі.
-Як ситуація Нік? - я доручив Ніку слідкувати за будинком і за Ніколь.
-Дан це смішно, і нудно. - Що там такого?
-Розказуй.
- Як ти надав доручення, я зразу прилетів і  примчав до будинку, або це інфа не правильна або вона тут не живе. Чотири дні сижу і ситуація така, Мілідіос приїжав додом раз -  це вчора, а донька ніразу не вийшла за ворота.
-Ніразу кажеш, ну якщо вона там не живе, чому її батько туди сунувся. - це дуже цікаво, що вони мутять. - Ладно продовжуй далі, якщо за два дні  ситуація продовжиться  повертайся.
-Слухаюсь Дан.

Відпиваю віскі, дуже цікаво, відчуваю, що по моєму обличчу розпливається усмішка. Все це мене заводить. Мені подобається, я хочу розгадати сімейку та саму Ніколь. Хоть вона стане моєю, я не буду грати люблячого чоловіка.
Мілідіос заплатить, заплатить спершу своєю донькою.