Психіатрична драма

Якщо всі зорі в кошик позбирати,
Узяти фарби тай розмалювати
Підкинути у небо на місця,
Чи буде толк у тому, друзі, а?
По-перше  розберемось у процесі,
У градусах там буде тисяч з десять,
Це на поверхності в середньому у тім
Всередину нема чо пхатись нам усім.
Частинок супер швидкість врахувавши
Візьмемо термофарбу повдівавшись
В костюм із супер термоволокна 
Візьмемо пензель довжини з кита.
Хоча ви знаєте, розумніше узяти
Розрізати всю Землю й поскакати,
Ум'яти в лінію діаметром з кита
Сюди піде і друга сторона,
Відміряти лінійкою й сказати:
"Мені будь ласка пензель", – й описати,
Сказати цифру гордо промовлявши.
Дадуть вам пензель, фарбу, посміявшись,
Покрутять пальцем, зроблять ще дзвінок,
А ті приїдуть: "Клопіксол депо". І всьо. 
Та в вас тепер є друзі,
Робота має йти на всій окрузі.
Отож! Скажіть всім по-секрету,
Що хочете скорити всю планету,
Та не буквально звісно — розсмішити,
Зробити диско-паті, затусити.
І всі охоче скажуть: "То давай", —
Аудиторія крута, хоч відбавляй.
В роботу Маска треба підключити,
А то до зір ще треба долетіти.
Вмовляти ніц не треба, лиш сказати,
Що ви б хотіли трохи політати,
Розвідати околіці, повчити,
Всі дані звісно потім обробити,
А до тих пір сказати, описати:
"Ану шановні інвентар узяти,
Скафандри в зуби, фарбу під пахву
І рухом всі до шлюзу я вже йду."
Всіх під лінійку і ведіть промову:
"Ця зірка має бути кольорова,
Нас восьмеро і вісім кольорів
Стаємо по периметру", – "Здурів?
Ти знаєш скільки треба малювати,
А їсти шо, а спати, розмовляти?".
– "Всьо чотко буде, встигнем до зими,
Скажу вам чесно, ох робітники,
Макаєм пензля потім дістаєм
Розумний вигляд на лиці псуєм
З розмаху в зірку опускаєм й все.
І так по колу але головне
Робити швидко пензлі ж дорогі
Горять від жару, як в печі щурі."
Робота йде азарт хоч відбавляй,
Всі малювали б день за днем: "Знімай!
Знімай мене, впаду, допоможи!"
Всі очі піднімають догори,
Летить драбина, з нею пасажир
Від грохоту прийшов ваш поводир.
– "О боже, чи вони дурні,
Забув ж що так, ой гріх мені.
Розмалювали все, підлогу й стіни,
Всі меблі в фарбі та ж вони здуріли.
Ви що зробили?", – грізно запитав.
А ви: "Це ж я для вас розмалював,
Для кожного на світі в кайф мені,
Приносити веселощі Землі".
– "Чи то його карати? Ні!
Таке то діло, буду прибирати.
Робота в дурці не з легких, нехай,
Попасти можеш навіть ти, тож знай!"

1.12.17