Моя свобода слова

Симбіоз з природою

Весняний день, розквітла вже сосна
І пагони уже впускає клен.
Трава зелена і летять птахи
Їх спів чарівний створює концерт.

Проснулось місто, радість кожну мить
Наповнює засмучені серця.
Зима хоть ніжна та усе ж страшна,
Виснажує природу і серця.

Усе дзвенить, гуркочить он трамвай
Й автобуси сигналять кожну мить.
Сталевий шум, сталеві їх серця,
Лиш створюють неспокою чуття.

Хтось звик до них, а хтось чекає мить,
Щоб лихом пом'янути ці міста.
Вернутись в гори, і малі містечка
І жити в тиші й злагоді буття.

Весна у місті, чи весна в селі,
Різницю знайдеш ти у відчутті.
Прогрес знайде вас лиш потрібен час
І в місті заживеш у тишині.

Я вірю в людство, вірю і в природу,
Знайдемо з нею, друже, спільний шлях.
Я вірю в тебе, вірю і в народи,
Знайдемо разом, друзі, вірний шлях.

2018
Львів

Подобається

#1390 в Різне
#292 в Поезія

Відредаговано: 20.02.2024