Слова мої малі, проблема в цьому,
Як вивчу більше покорю цю мову!
Поезія затрипитає під ногами,
Взнесеться майстер свої справи,
На сторінки поетів тих що з нами
Проходили у школі сторінками,
А може й вище до самого бога.
Ох, чи брешу я, не до бога,
Якщо його немає — до природи.
До смерті буду жити для нагоди
Творити риму, покоряти мови
І щоб сказали за життя: "Простоти,
Що він створив їх, породив убогий,
Цей неймовірний стиль казковий
В серцях у нас лишиться навіки."
Стелитись буде слово навкруги.
Тоді й спочину покоривши мрію
І дарувавши мир, а їм — надію.
3.12.2017
Відредаговано: 20.02.2024