Світ — як маятник, а люди у ньому такі неспокійні,
То туди, то сюди він розгойдує наші життя.
Зупинись вже, дай волю. Свободу людині!
Він підкориться лиш тоді, коли прийде зима.
Замерзає тут все, і світ наш стабільний,
Замерзають всі душі, з надією в снах.
Замерзає уява, замерзає натхнення,
Ну і що що свобода людині прийшла.
Хай відпустять морози уже крижанілі,
І весна хай настане, хай розквітне життя.
І Земля, як той маятник знову у вирій
Крізь світи понесеться руйнуючи жах.
І тоді люди всі стануть знов неспокійні,
Та з вогнем у серцях підкоряючи страх.
04.08.2019
Львів
Відредаговано: 20.02.2024