Поглянь угору, це усе - це ти,
Глянь навкруги - знайдеш свої шляхи.
Весь Всесвіт - це твій апогей доріг,
Частинка є його в тобі і ти у ній.
Ти лиш зерно, лиш атом у просторах,
Та ентропію звеш не менш за тії гори.
Ти лиш процес, знання і визнання,
Продукт зірок, їх смерті та життя.
Воно не стане, цей процес іде,
І атоми що є в тобі, складають все,
Складуть щось інше, чи то звіреня,
Чи то рослину ніжну, дивну, чи дитя.
2016
Львів
Відредаговано: 20.02.2024