ПРОЛОГ

СОФІЯ.

Через п'ять років. Я спокійно і тихо стояла над ліжечком легенького його гойдаючи де мирно спала  моя крихітка Кіра, якій виповнилося рівно місяць, і до мене підійшов тихо Рома, щоб не розбудити малечу, обійнявши, поцілував у шию, і тихо сказав:

- привіт

- привіт

- Як наше маля?

- спить.

- заснула швидко?

- Так.

- А як моя улюблена дружина? Все добре?

- звісно..

- радий це чути…

- і нічого не турбує?

- ні все добре Ром, не хвилюйся, якщо що то я скажу ти ж знаєш, тим більше ти  і так все бачиш завжди

- гаразд

- як пройшов твій день? Як там Міністерство? Що там нового чути?

- на роботі все тихо і добре, але є одна проблема

- Яка?що вже сталося?

- за тобою скучив ніби не бачив місяць..

- Ром, вгамуйся, ми бачились вранці, пройшло всього пару годин

- нічого не можу з собою зробити, я скажено за тобою сумую коли довго не бачу, навіть якщо це було вранці,  і потім до дому лечу як божевільний..

- тому що ти такий і є Дідіков!

- можливо, а знаєш хто в цьому винен?

- хто?

- ТИ!

- ай, та ну тебе Дідіков!

На це він мене поцілував у шию, і ми на деякий час застигли дивлячись на нашу сплячу доню. Потім я сказала:

- Ром?

- Що?

- я хотіла сказати..

- Давай.

- я хочу, щоб у нашої дочки була інша доля інакше нашої... не хочу  щоб вона так як я страждала..

- а точніше?

- я хочу, щоб ми її виховали, так що вона слухала б серце, а не те, що їй змушують робити інші, типу так правильно і т.д.

- я з тобою згоден.

- а ще я хочу, щоб вона виходила заміж тільки з любові, навіть якщо її вибір не буде нам подобатися ... якщо вона буде з ним щаслива, то я готова прийняти її вибір.

- Ох, Соф ...

- Що?

- Ти будеш прекрасною мамою.

- я просто хочу бути краще, ніж була моя мати для мене… я хочу  своїм дітям щастя, і щоб вони за нього боролися..

- розумію…

- я просто хочу кращого для нашої дочки.

- Не хвилюйся, я обіцяю, у неї буде все, що вона захоче, і навіть більше, я навіть згоден прийняти її вибір якщо він мені не сподобається, але це буде не просто і нелегко.

- Дякую…

- Але…

- Що?

- Не сподівайся що у нас буде тільки одна донька, я хочу ще двоє дітей, так, що будь готова…

- Роман Дідідіков ти що охрінів? А мене про це питати,  не треба, чи що? Ну от як це все називається?

- Так, охренів, Софія Дідікова, я хочу велику родину, так що готуйся, скоро знову в бій… за номером два

– Рома!

- я хочу щоб донька булу не одна, а мала сестер чи братів як ти, тому навіть не сперечайся, я зроблю все щоб оця гарнюня відьмочка знову ходила з кругленьким животиком

- падлюка ти Дідіков!

- який є, такого ти і любиш, моя солоденька, так що уже пізно жалітися, іншим не стану, і від мене ти ні ногою…

- ідіот!

Але на це він просто розверну мене до себе і поцілував. Потім знову і знову ... поки у нього не скінчилося терпіння, і він потяг мене до спальні, так сказати  скористався моментом поки наша доня спала, а таких моментів після народження майже не було, тому я навіть не опиралася..

********

Через рік, я знову стояла в цій же кімнаті, але вже з тримісячними близнюками, Авою та Антоном, і була найщасливішою і мамою та дружиною.

Він справді зробив що обіцяв, я була щаслива, мала все, що хотіла, займалася улюбленою справою, і займалася сім'єю, і в мене був коханий чоловік, і всі були здоровими, і більшого мені й не треба було.

Ах, забула сказати, я навіть своєму коту знайшла подружку, він був шокований, але потім навіть сказав спасибі, і так це було для нього дуже важко.

І, так він навіть перестав робити капості, і створювати проблеми, коротше перетворився майже на ідеального кота, а що може ще хотіти відьма від свого кота, хоча іноді мені й не вистачало його пакостей і зухвалості, але це вже була справа виправна, а зараз все було, так як я й хотіла.

Ідеальна сім'я, ідеальне життя як для відьми і як для жінки. Ось так мій сусід став моїм чоловіком. Інквізитор і відьма хто б міг подумати, але що сталося, те сталося, як кажуть від долі не втекти….