ГЛАВА 7

Софія.

Сьогодні був мій останній вихідний і той був розпланований до самого вечора, сьогодні вже була неділя. Прокинулася я, було вже не ранок, а майже опівдні, ну то  логічно після того як заснути майже о 5-й ранку, і виною цьому цей чортів інквізитор, і тепер ще й мій невідомий мені ворог. Мда…, час від часу не легше. Я взяла телефон перевірити, чи хтось мені дзвонив. І сподівалася, що ні, бо наперед поставила телефон на вібро. І тут повідомлення:

- Привіт відьмочка. Як ти? Як спалось?

Ох, чортів Дідіков!

- Поки ти не написав, все було просто чудово!

- ох, я теж вже скучив за тобою руденька ...

Ні, він точно ідіот!

- А я по тобі НІ! так що дай мені спокій! Інквізитор хрінів! І не заважай мені спати! І взагалі не пиши мені!

- Хммм. боюся не вийде Софія… у мене вже все продумано… до дрібниць, і до всіх кроків наперед…

Далі я вирішила мовчати. Але він ні:

- Слухай, ти сьогодні вільна? адже так?

Ох, цього ще не вистачало.

- для тебе ні!

- ой, та не бреши… я знаю, що ти вдома сьогодні.. і зараз… і одна, ну не рахуючи кота…

-  я сказала, НІ!

- Гаразд, Софія, кажу прямо, давай сьогодні прогуляємося ввечері, га? тільки ти і я… мм..? і без твого котика охоронця

- це що побачення?!!

- можливо ))))))))

- моя відповідь ні! І пішов ти до біса Дідіков! На це я ніколи не погоджусь! Чуєш НІКОЛИ!

- ох, як мило… я б із задоволенням пішов, та не до нього. А до його однієї маленької і такої до біса спокусливої відьмочки, як ти Софія.

Я просто не можу. Він мене скоро зламає. Ця його гра, ох, це просто змушує мою кров кипіти від агресії і не тільки. І тут знову повідомлення:

- І так?

- НІ!

- ох, гаразд, нехай так, нехай не сьогодні, але знай, якщо передумаєш, тільки скажи… я чекатиму…

- Тільки в твоїх мріях Дідіков!

- І в твоїх теж відьмочка.

На це я не відповіла, а він також замовк. Ну і добре. Бо це могло закінчитися погано. Не встигла я покласти свій телефон, як ще одне повідомлення:

- «підніми трубку  це Агнес, і це важливо».

І відразу дзвінок, і я відповіла:

- Привіт Агнес ...

- Привіт моя мила сестричка ...

Так це була моя сестра, точніше одна з трьох, з якою я підтримувала зв'язок на відміну від двох, Анни і Агати, яких мати налаштувала проти мене, коли я відмовилася виходити заміж за того кого вона мені знайшла. А вибір там був чисто через гроші, і я просто втекла, куди очі дивляться. А точніше, туди, де зараз. Але де саме не знала навіть Агнес, щоб її не розкололи.

- Щось трапилося Агнес?

- Ні, ти просто зникла, давно не дзвонила і я….

- Вирішила дізнатися чи жива я ... так?

- Софі не починай!

- Гаразд, вибач, я теж рада тебе чути Агнес, як ти? Як вони? Що нового?як взагалі життя?

- я добре, мій чоловік мене береже, хоч тут пощастило, зараз ось чекаю спадкоємницю, а ВОНИ... вони як завжди, ну ти знаєш...

- Що ж вітаю, значить дівчинка?

- так Софія ...

- Я рада Агнес. правда ...

- знаю…

- Софія скажи, а ти як?

- нормально Агнес ...

- брешеш так?

- Ні, правда, все нормально.

- Софі?

- Що?

- Ти так і не знайшла собі хлопця?

- ні... я і не шукала, і поки не збираюся...

- Хто цей бідолаха Соф, га?

- ти про що?

- Мені, то не бреши Соф, я тебе знаю і відчуваю, так що ...

- краще не питай...

- так погано чи так складно?

- І те й те Агнес ...

- хммм.. там бачити серйозний чоловік...

- ох, Агнес, це не те слово! я йому не пара, а він мені, так що давай не буде про це добре?

- добре, тоді скажи коли ти до мене приїдеш?

- Агнес я не знаю, правда, ти знаєш, для мене це може бути небезпечно, і для тебе і малюка, плюс мене досі шукають ВОНИ так що...

- Ну, Соф.

- ох, Агнес...

- Ти знову в щось встряла?

- поки що ні..

- тоді приїдь тим більше матері зараз не до тебе, і ЇХ.. Вона вже відкинула ідею видати тебе за того ідіота, вона нарешті зайнята своїм особистим життям!

- вона може і так, а він ні.

- Ну, Соф...

- Ох, добре я приїду, але поки не знаю коли і як, задоволена?

- Мені достатньо і цього Соф ...

- добре…

- Що ж тоді до дзвінка сестра?

- Так бувай Агнес

- Олі привіт передавай

- обов’язково

- бувай Софія, люблю тебе

- І я тебе Агнесс.