ГЛАВА 4

Софія.

Вранці я вирішила сходити до нашого місцевого торгового центру, прикупити продуктів. Заодно може, що пригляну для цього інквізитора на новосілля. Це має бути щось дуже злісне, і кумедне, щоб він мене паскуда інквізиторська, запам'ятав, дуже надовго. Але, що саме я поки що не придумала. А часу у мене в обріз. Гаразд, на місці розберуся. І так спочатку я взяла те, що мені було потрібно, потім блукала торговим центром, і шукала, те, чого не знала і сама.

І тут біля прилавка з ягодами та фруктами, я побачила знайомі обличчя моїх добродушних стареньких сусідок. І я вирішила а чому б не прислухатися:

- Ти чула, що говорять про Романа і ту відьму? – сказала перша

- Ой так! Але особисто я не вірю у це! Не може такий інтелігентний молодий і розумний юнак бути з тією відьмою! Переспати пару разів ще, куди не йшло, але стосунки точно ні. Хіба тільки приворожила його ця бісова дівка!

- і не кажи! Відьма вона скрізь відьма! Ось Інга це інша справа, гарна дівчинка, розумна, добра, і без шкідливих звичок

- і не кажи! Так, дуже хороша дівчина, якраз йому під стать, добре вони б виглядали разом…

- це так….

ох… навіть не знаю, що й сказати на це. Ну, ось не зрозумію, якщо я відьма, то, що не можу мати особисте життя? Не можу спати із тим, з ким хочу? Чи мене кохати заборонено? Чи вони думають, що відьму не можна любити по-справжньому без магії та приворотів? А ось можна! Ще як можна! І я тому прямий доказ! Моя мати була відьмою, а батько людина, і я на 200% знаю, що вона його любила, по-справжньому, без приворотів, зілля та магії. І він покохав її до того, як вона дізналася про свою силу. І завдяки цьому я маю ще 3 сестер. З якими, я, власне, і не спілкуюся, як і з матір'ю до речі. Вона мене в ому що батько від нас пішов звинувачує, а ще насильно заміж намагалася віддати. А я не винна, це була банальна ситуація. І ще я на нього дуже схожа, і я думаю, що їй це завдає біль. Тому я то й поїхала сюди, подалі від них. Навіть прізвище хотіла змінити, щоб ніхто не знав хто мої родичі, і хто я, але вирішила не варто. Але це не важливо, треба далі слухати, може, ще корисного дізнаюся. І я почула:

 - Цікаво, що наш сусід Ромочка любить, з фруктів та солодощів? А то треба, спекти йому пиріг, адже на новосілля потрібно принести  солодощі, ось не знаю тільки з чого….це має бути щось дуже смачне

- Так ти права, треба солоденького йому приготувати, ... а то він такий худий, його б відгодувати.

На убій як худобу чи що? Ну ви бабулі даєте, а ще мене відьмою називаєте, хоча я і вона, але ж не приношу нікого в жертву.

І тут подивившись на прилавок, мій погляд упіймав чорнослив, і родзинки, тут мені й прийшла ідейка одна підступна. І її я вирішила їм і підкинути. А що я, я буду не до чого. Ух, я і зла, бляха муха, ха-ха. А що ж я відьма! А вони мене образили, тож усе чесно. І демонстративно пройшовши крізь них, я прийшла до молодого хлопця продавця і сказала:

- юначе, а цей чорнослив свіженький?

- звісно..

- чудово, дайте мені його один кілограм і ще родзинок, хочу одній людині сюрприз зробити, любить він чорнослив з родзинками впереміш, хоча як на мене це забійна суміш! Але що поробиш у кого які смаки

- Добре пані, даю ...

Ну, все інквізитор тобі капець. Вечір у компанії туалету забезпечений. Якщо його така суміш візьме. А якщо ні хоч сама повеселюся, від того, що вся вулиця йому таке притягне. Блін, ох весело буде. Забравши своє замовлення, я швидко й мовчки від них задоволена пішла. Прикупила ще, що хотіла та поїхала додому. Там мене зустрів кіт на порозі.

- все взяла?

- Так, Олі ...

-  добре

Далі ми пішли  на кухню, він знову почав:

- як все пройшло?

- та як, зустріла там курок двох, ідею їм одну підкинула, а сама злиняла, так сказати для свого же блага

- Ну розповідай!

І я, розлагоджуючи продукти, сказала:

- сказала їм, що інквізитор любить чорнослив упереміш із родзинками в будь-якому вигляді!

Він від шоку відкрив рота, потім сказав:

- А ти підступна Софія, дуже…

- на війні всі засоби хороші Олі

- ну так, ну так, ... а сама-то вирішила чого приготувати?

- пиріг зроблю, щоб, бути як усі.

- а подарунок? Без подарунка ж ніяк!

- Олі, я нічого підступного не знайшла! Все обшукала. Навіть не знаю чого й подарувати! А подарунок то святе

- купи йому якусь злісну м'ясоїдну квітку, нехай уночі його зжере! Або бодай щось відкусить!

- Олі… ти, що з глузду з'їхав? На мене ж одразу подумають! Я ж тут така дотепна одна!

- Ой та годі! Там же тебе не буде, ні, а квітка буде!

- хоча, знаєш, а квітка це тема, у мене здається, була одна, якщо ще жива вона…і якраз  дуже мені підходить..