ГЛАВА 2
Софія.
Після цього, кожен займався своїми справами, вечері він мене відвів в ресторан, квіти, словом романтичний вечір лише вдвох, давно такого не було, це було приємно і це відволікає нас обох, але тривога і дивне відчуття мене все ж не покидало, біля дому коли ми вийшли він сказав:
- Соф?
- Що?
- Що з тобою?
- Все добре
- Давай без брехні
- Правда все добре, просто..
- Що?
- Дивне відчуття тривоги
- Чому?
- Не знаю..
- Може ти за дівчатами скучила?
- Скучила але це не те
- А що тоді?
І тут я зрозуміла, ця тиша..
- Олі..
- Що знову з твоїм котом?
- Його немає Ром
- Ой та спить напевно вже десь
- Ні Ром, його немає, вдома нема від ранку
- Може він того? Ну на той світ
- Ой типун тобі на язик, ні живий, я смерть б відчула, в нас же зв'язок
- Тоді що з ним?
- Я не відчуваю але він точно кудись втрапив
- І що тепер?
- Ну ти ж обіцяв допомогти шукати якщо він не повернеться
- Так
- То треба шукати
- Зараз?
- Угу
- Соф моя мила відьмочка вночі ми нічого не знайдемо, а вранці буде краще
- Але..
- Заспокойся, пішли в дім, вип'ємо чаю і тоді все обдумаємо
- Добре
і ми пішли всередину.
В будинку було темно і занадто тихо, з Олі так ніколи не бувало. Тривога що з ним могло щось статися мене не покидала. І тут до мене тихо підійшов Рома, обійняв за плечі і тихо сказав:
- заспокойся з ним все добре
- думаєш?
- впевнений
- а якщо ні?
- так Софія зберися, ти ж відьма, а він твій фамільяр, ти що не можеш придумати якесь супер пошукове заклинання ?
- а знаєш, це варіант, я навіть не думала про це..
- отож, а мала б
- тоді я пішла переодягнуся і швидко в свій кабінет
- добре мила, якщо буду потрібен я в себе
- гаразд
Я швидко на кухню, поставила квітиу вазу, і бігом у спальню, переодяглася у зручний одяг і в кабінет вивчати книги.
Скільки часу я так провела не знаю. Але нічого так і не знайшла, що могло б допомогти, в допомогу залишався лише інтернет. Але в останню хвилину мені на очі потрапила сторінка з заклинанням на з'єднання на підсвідомому рівні з іншою особою, але про фамільярів і слова не було, вирішила, була не була, буду перша хто спробує.
Все що потрібно підготувала, сіла зручно в своєму великому кріслі, щоб ненароком не впасти, якщо втрачу свідомість, і набю собі синці, ніхто ж не описував, що може бути в процесі, тому міри перестороги не завадять. Коли все було готово і я,я прочитала заклинання, закрила очі, і далі… а далі була тиша, немов в тунелі, і..я відчула що я вже не в своїй голові, а на підсвідомому рівні в іншій.
- Олі??
- Софія???
- так це я..
- ти ле? я тебе не бачу!
- я в твоїй голові Олі!
- як ти це зробила?
- магія Олі
- молодець
- тоді давай до справи, бо я не знаю як довго буду в цьому контакті
- гаразд
- з тобою все добре?
- начебто так
- можеш сказати де ти?
- ні, тут темно, наче мене зачинили в якійсь коробці
- гаразд, це погано, і нічим мені не допоможе
- знаю
- гаразд розкажи що сталося
- все сталося спонтанно, я собі гуляв в парку з іншими котами, ну як завжди дізнався про плітки, все було добре, тоді під'їхав чорний фургон..
- номери?
- він став боком
- гаразд, давай далі..
- з нього вийшли, двоє мужиків у чорній формі і масках, щоб не було видно обличчя..
- розумно
- з пістолетів, виступили сітки, і всіх потім що були там загрибли, далі темрява і все..
- тобто виходить вони шукали когось конкретного із котів, але не знали хто із них хто і взяли всих
- може бути..
- тобто це все було сплановано
- Соф думаєш, мене шукали? щоб дістатися до тебе?
- схоже на те, але от цікаво хто і навіщо?
- може хтось із клієнтів?
- не думаю, вони всі перевірені..
- а що тоді хтось із кола твого інквізитора?
- скільки чекали і тільки тепер пішли в бій? якось дивно
- ну готувалися просто ретельно до цього
- ой Олі не знаю, я..
- і що будеш робити?
- не знаю Олі, погано що ти мені нічим не допоміг, у пошуках тебе
- ну вибач..
- а знаєш, що?
- о, здається ти вже щось придумала!
- так!
- ну так давай розповідай свій дивовижний план!
- значить всі спіймані разом з тобою коти досі з тобою?
- ну так..
- і всі з нашого району?
- так..
- тоді я знаю що робити
- і?
- поки не скажу, але коли буде потрібна твоя допомога будь готовий
- добре
- ну тоді до скорої зустрічі Олі
- бувай Соф, і ще?
- що?
- сильно не звірствуй!
- добре.. - сміючись сказала я, і перервала зв'язок