Нова сім'я

Ми вийшли з парку та пішли якоюсь дивною дорогою. Навкруги стояли великі будинки, було дуже багато машин, які гучно їздили, це заважало навіть думати, також було багато людей, дехто дивився на мене та посміхався, дехто навіть казав який я красунчик. Мені це подобалося. Вже, навіть, почало здаватися, що не всі люди злі, це, мабуть, тільки ті, де ми жили з мамою. 

Потім ми прийшли до красивого будинку, він був жовтого кольору, мені такий колір подобався, адже це колір сонечка. Такий же теплий і приємний, навіть заспокоює. 

Зайшовши до кімнати, жінка поставила мене на підлогу та сказала, щоб я обдивився свій новий дім. Дім! Я подивився на жінку, потім на хлопчика і побачив, що вони і справді добрі люди. Вони дивилася на мене добрими очима. Цей погляд зігрівав.

Спочатку я пішов до великої кімнати, там були меблі, яких раніше я не бачив, вони мені сподобалися. Я хотів застрибнути на велике крісло, але мого зросту не вистачило. Хлопчик засміявся, підійшов, взяв мене на руки і посадив в крісло. Там так м'яко та тепло, що, чомусь одразу, захотілося спати, але не було часу, ще стільки всього цікавого попереду. 

Потім підійшов Ромка та запросив мене до своєї кімнати. Зайшовши туди я побачив велику кімнату з дуже великою кількістю різних іграшок. Вони були різних розмірів та кольорів. Особливо мені сподобалися  м'які, ними дуже класно бавитися особливо мені, тому що я маленький і можу там коперсатися скільки захочу. Також там були іграшки які пищали, співали та їздили, це також класні іграшки, я таких ще не бачив. Я з ними буду гратися завжди, адже Ромка мені це дозволив. Хлопчик дістав робота, ввімкнув і той почав іти на мене і щось говорити. Я так злякався, він великий, червоний, кольору наших троянд, але страшний. Ромка побачив, що я злякався і одразу виключив. Тоді вже я заспокоївся. 

Після такого цікавого знайомства з моїм новим домом я дуже захотів поїсти, але як попросити про це? Я цього, на жаль, не знав, але ця добра жінка, наче здогадалися, о саме я хочу. Вона забрала мене до кухні і там посадила біля двох мисочок. Одна була червоного кольору, як сказав мені Ромка, а інша зеленого. Він сказав, що в червоній завжди буде щось смачненьке, а от в мисочці зеленого кольору завжди буде водичка. Воду потрібно пити, це також мені Ромка сказав. Він взагалі дуже розумний хлопчик, мені з ним цікаво з першого дня і я думаю що ми потоваришуємо. 

Потім Ромка зі своєю мамою вийшли до іншої кімнати, а я почав куштувати те, що мені запропонували. Було дуже смачно, захотілося ще. Коли я поїв, вирішив пошукати своїх друзів. Підійшовши до кімнати, куди пішли Рома з мамою, я почув дуже неприємну для себе розмову. Мама казала, що коли прийде тато то він може бути не дуже задоволений тим, що вони з Ромою зробили, але мама буде дуже просити, щоб ми залишили  песика, адже він подобається і їй і Ромці особливо. Я дуже злякався цієї розмови, адже фінал може бути такий, що я знову можу опинитися на вулиці, але тепер  буду зовсім один, адже я не знаю де  мама. А і справді, де ж моя мама? Куди вона пішла? Чому вона залишила мене? Чому, коли вона знала, що ці люди мене візьмуть з собою, чому вона не залишилася? Адже  зараз ми могли бути з нею разом. Після цих думок мені зробилося дуже погано, почала кружитися голівка. Мені дуже захотілося прилягти і трішечки поспати. Я й не зчувся, як вже дрімав біля кімнати, де були Ромка з мамою. 

Прокинувся я від того, що почув  новий голос в будинку. Також я чув, що Ромина мама розказувала про приємну зустріч в парку і про те, що у їхнього сина з'явився новий друг. Новий голос відповідав, що таких планів у них не було, але що ж поробиш, якщо син хотів, то цього мрія здійснилася раніше ніж планувалося. Потім новий голос захотів побачити мене. І ось тут вже я злякався. Рома підійшов, взяв мене на руки і сказав, що зараз я познайомилася з його татом. Ви б бачили ці очі. Я одразу зрозумів, що сподобався тату Роми. Він так класно почухав мене за вушком, а потім сказав, що потрібно мене покупать, бо я з вулиці. Обіцяв сам зайнятися цією справою. 

Я поки що не знав що таке купатися, тому був зовсім не проти, адже навряд чи це буде погано. Тато взяв мене на руки та завів до якоїсь кімнати. Вона була біла така світла, що вас сліпило оченята, але там було класно. Приємно пахло якимись дуже цікавими запахами.  

Потім він набрав воду до якоїсь великої великої каструлі, чи що ти таке, я не розумію. Як потім я дізнався, то була ванна. Набравивши воду, він мене  посадив до ванни і почав поливати ще зверху водою. Це було, я вам скажу, не дуже приємно, скоріше незвично, адже така процедура була у мене тільки, тоді коли одного разу йшов дощ. Але тут вода була тепла та  приємна, мені навіть трішки почало подобатися. Потім, коли тато мене намивав, він сказав, що я йому дуже сподобався і що він мене точно полюбить, а також він сказав, що невідомо чия мрія здійснилася, чи Ромина чи його. Тому що він завжди мріяв про собаку, а я а я наче знав, коли потрібно з'явитися в їхній сім'ї.