Розділ 3.2

Виходжу на балкон, щоб подихати свіжим повітрям. Коли я наважуюсь опустити очі донизу, земля  починає йти з під ніг. Ніяк не можу звикнути, що живу на десятому поверсі.

Мені іноді здається, що Ерік наді мною невдало пожартував. І спеціально обрав найвищий поверх, знаючи, що я дуже сильно боюсь висоти.

Єдине в чому пощастило, то це те, що хлопець живе далеко від мене. Насправді, я ледве вмовила його орендувати мені квартиру в іншому житловому комплексі. Я хочу бути вільною, і не планую, щоб він контролював моє життя.

Сьогодні перша репетиція танців. Вже уявляю, як скоро буду сяяти на великій сцені.

— Нічний клуб !

— Що ? — здивовано запитує білявка.

— А ти думала, що одразу на велике шоу потрапиш ? — хореограф з розпачем в голосі запитує.

Я тихенько роблю розтяжку і уважно слухаю чужу розмову.

— Здається, вона не в курсі куди потрапила, — неочікувано біля мене зʼявляється молода дівчина з пишними формами. Уважно дивиться на мене, а потім посміхається і дає мені свою руку, — я Оксана. Ти ж новенька в колективі, чому б нам і не познайомитись?

Я лише привітно розтягую усмішку. Підіймаюсь з підлоги та прямую до свого маленького червоного портфеля, щоб дістати пляшку води.

— Ви справді вважаєте, що така дівчина як я, може танцювати в клубах ?

— А чим ти відрізняється від наших дівчат ? — продовжується конфлікт.

— Як мінімум повагою до себе, — розлючена білявка біжить до виходу з танцювального залу.

Оточуючі уважно спостерігають за цирком, який тільки що відбувся.

— Теж мені фіфа, — доносяться слова від незнайомок. — будуть потрібні гроші, обовʼязково ще прибіжить.

Нічого не второпала. А що поганого в танцях в клубах ?

Тренування пройшло дуже швидко. Коли я займаюсь улюбленою справою, то час летить непомітно.

— Чудово, — перевдягаюсь в свій чистий одяг. — скоріше б прийняти душ та відпочити.

Але відпочинок не входив в плани моєї  подруги Віти. Вона зателефонувала саме тоді, коли я втомлена переступила поріг в свою квартиру. Я кинула портфель на підлогу і прийняла дзвінок.

— Ти чула, Єво ?

— Про що ? — прямую до кухні, щоб відкрити холодильник. Їсти хочеться, ніби я рік не куштувала їжі , а дієти я ніколи не притримуюсь. Тож коли бачу холодний фастфуд, одразу тягнусь до нього рукою.

— Відкрився новий аквапарк. Сьогодні безкоштовний вхід для всіх бажаючих, — продовжує говорити. — я заїду за тобою через пів години.

— Але…

— Ніяких, але ! — не дає мені сказати. — ми повинні там бути. Невже ти не хочеш розважитися ?

Чесно, хочу спати. Хоча розумію, що поплавати в басейні — це прекрасна ідея для жаркого, літнього дня. Мені навіть кондиціонер не допомагає охолодити повітря в квартирі, тому я погоджуюсь на пропозицію моєї подруги.

— Шикарний купальник, — Віта ходить навколо мене. — а фігура… Єво, ти точно відьма. Стільки їсти, і не набирати ваги.

Я починаю сміятись. Але від слів Вітки починаю радіти.

— Подруго, хто б казав, — дивлюсь на її тендітну талію та підтягнуті сідниці. Ось побачиш, що всі чоловічі погляди будуть спрямовані на нас.

Прямуємо до величезного басейну. Я ніколи в житті не бачила такого здоровенного аквапарку.

— Нічого собі, — відкриваю рота від здивування.

Віта тримає мене за руку, щоб не загубитися. Мої очі одразу помічають вільні лежаки. І через декілька секунд я вже лежу на животі та приймаю сонячні промені.

— Я сходжу за прохолодним коктейлем , — Віта не втрачає ні хвилини.

— Гаразд, — тихо відповідаю, і далі продовжую насолоджуватись прийманням сонячних ванн.

Через деякий час чую кроки, які наближаються до мене. Мені зовсім не хочеться підійматись з лежака.

— Нарешті ти повернулась. Я вже напевно згоріла через це палке сонце, — чухаю свою спинку. — можеш намастити мої плечі сонцезахисним кремом ?

Відповіді я не чую. Але по звуку розумію, що подруга дістає крем з косметички, яка знаходиться на маленькому столику.

Вона ледве торкається мого правого плеча.

— Я зовсім не відчуваю твого дотику, — сміюсь. — ти боїшся мені нашкодити ?

Далі подушечки пальців обережно спускаються по моїй спині та опиняються на моїх сідницях.

Від неочікуваності я здригаюсь і капелюх який прикривав мою голову та обличчя, падає на землю. Руки подруги різко починають масажувати моє тіло. Через силу масажу , я розумію, що це зовсім не жіночі дотики.

Я одразу підіймаюсь і повертаю обличчя до Віти. А її поряд немає. 
Поряд зі мною стоїть хлопець в окулярах, а коли він знімає їх, то я одразу впізнаю Міхеля.

не забудьте підписатись на сторінку та поставити вподобайку, якщо подобається книга❤️