Розділ 1.3

— Випʼємо кави, — пропонує піти до закладу.

Ресторан. Кава. Невже не можна було зупинитись біля звичайної кавʼярні. Навіщо мене пхати в дорогий заклад.

Я обережно поправляю свою зачіску, якої вже давно нема. З капюшона видніється заплутане волосся, макіяж зовсім не тримається, а спортивний костюм… Ну зовсім не по модному виглядає.

Думаю, кожна б дівчина погодилась зі мною, що в такому вигляді навряд чи хочеться йти до ресторану, пити каву.

— Ходімо, — відчиняє мені двері та чекає, щоб я вийшла. А я незадоволено роблю крок з автівки і зупиняюсь біля Еріка.

— Ти вважаєш це нормально? — показую руками на себе. — Я тебе просила завести мене до готелю. Мені хочеться відпочити.

— А що з тобою не так ? — наближається ближче. — Як на мене, то все дуже добре. — хлопець підіймає праву руку до мого капюшона. І одним тільки махом знімає його.

Моє нервове обличчя потрібно було бачити в ту хвилину. Мене починало дратувати майже вже.

Я сиділа за столом і дивилась в меню. Їсти зовсім не хотілось. Хлопець здивовано підійняв брови та промовив :

— Хоча б салат тобі закажу. — це прозвучало так, ніби потребую його допомоги.

— Буду лише каву, — глянула на телефон, щоб дізнатись час.

— Не буду довго мовчати. Цей ресторан належить моєму дуже гарному знайомому, — не розумію до чого він веде. — пропоную тобі тут влаштуватись на роботу офіціанткою. І гроші непогані, і в нічних клубах танцювати не будеш.

Я ледве каву не пролила, коли почула його пропозицію. Мій сміх було чути на весь заклад.

— Ти дійсно думаєш, що танцюристка хоче працювати тут ? — серйозно запитала.

— Можеш спробувати  проводити уроки танців, чи піти до студії. Але навіщо тобі ці приватні закази ? Та проєкти в клубах ? Це не завжди безпечно, — він повернувся до адміністратора, який стояв біля барної стойки. І позвав його до нашого столику.

— Напевно, через те що там більше платять ? — мені дійсно хотілось танцювати в приватних закладах з гарною групою підтримки. 

— Ви щось хотіли? — молодий хлопчик підійшов до нашого столу. Він уважно дивився на мого співрозмовника і чекав на відповідь.

— Ось ця дівчина хоче працювати у вашому кафе .

— Ні ! — я різко піднялась зі стільця. — Ерік, ти зовсім з глузду зʼїхав ? Я тобі кажу, що хочу працювати саме з вашими проєктами. Бо по контракту я отримаю найбільші гроші.

— Але ж ти не знаєш які в нас жадібні продюсери, і якщо їм запахне великими грошима. Вони обов’язково використають свій шанс, незважаючи на те, чи безпечний той проєкт чи ні. — мені здалось, що він наді мною сміється.

Чому він так проти того, щоб я приймала участь в їхньому шоу ?

Мені обов’язково потрібно знайти того чоловіка з судів, який сьогодні зранку готовий був мене взяти на будь - яку хореографічну постановку.

Тільки Ерік все зруйнував.

— Ми можемо викликати директора ресторану, і він вам детальніше розкаже про роботу в нашому ресторані, — мене наздогнав хлопець, а я лише махнула рукою та вийшла на двір.

— Речі мої віддай ! — погрозливо дивилась на свого «водія» , який стояв поряд зі мною.

— То тоді сьогодні в нічний клуб ? — він дістав пачку цигарок з карману. А потім підніс сигарету до своїх губ.

— Побачимо, — я стояла біля нього, мов дюймовочка. Він такий велетенський, широкоплечий. І від нього неймовірно смачно пахло, незважаючи на те що запах цигарки заповнив все повітря.

— Відвези в готель !

— Ти не бачиш, що я зайнятий ? — в його голосі промайнув холодок.

— І що тепер ? Ти сам привіз мене незрозуміло куди, і незрозуміло навіщо. — підходжу до багажника, і намагаюсь його відчинити.

— В тебе не вийде його відкрити, — спирається на автівку рукою.

— Я піду пішки ! — викрикую, бо він починає мене виводити з себе. Я дивлюсь в його хитрі очі, які ще сильніше починають горіти від мого гніву. Йому подобається коли я злюсь, а в мене дійсно вже немає сил, через довгу нічну дорогу до цього міста.

— Далеко дійдеш ? — сміється.

— Якщо потрібно буде - далеко, то і туди дійду . Мені не смішно, я реально піду пішки. Бо ти мене вже дістав, — я вихопила з його рук пачку цигарок, а потім запальничку.

Запалила сигарету, і зробила першу затяжку.

— З кавуном ? — запитала.

Хлопець мовчки на мене дивився. Його брови піднялись від здивування. Наш зоровий контакт тривав хвилину, а потім він голосно сказав :

— З полуницею… — нахиляється до моїх вуст. Відчуття ніби, він хоче мене поцілувати. — тепер ти солодка дівчинка.

— Що ти несеш ? — махаю головою.

— Твої пухкі губи з смаком полуниці, — вдивляється в мої голубі очі. — але ти в мене не будеш курити!

І нахабно забирає з мого рота цигарку. Без зайвих роздумів починає її докурювати.

— І справді солодка, — тихо говорить.

*******

Мʼяке ліжко так і не хотіло мене відпускати. Хоча на справді, це мені не хотілось прокидатись. Я протерла очі руками та потягнулась. Ніжна постель обережно прикривала моє оголене тіло.

Так, я обожнюю спати в спідній білизні. І комфортнішого одягу для сну, я ще не знаходила.

Вчорашній день пройшов з неймовірною швидкістю. Все ж таки вдалось вмовити Еріка, довезти мене до готелю. Правду кажучи хлопець пропонував залишитись в квартирі його близьких знайомих. Які поїхали на відпочинок до Хорватії. І якщо я не помиляюсь, то на їх повернення можна чекати лише через два тижні.

— Непогано. І за оренду платити не потрібно, — стою в душі під гарячою водою. — але… — щось далеко в думках мені підказувало, що це не найкраща ідея. Тому, я вирішила зачекати зі своїм рішенням. — ай гаряче ! — викрикнула, бо температура води значно підвищилась.

Наношу крем на своє чистеньке обличчя. А потім поправляю зачіску.

— Може каре зробити ? — як завжди а моїй голові блукають дивні ідеї.

Вчора я відмовилась від пропозиції Еріка. Пропозиції щодо відвідування нічного клубу. Через втому, мені хотілось скоріше лягти в ліжко і нарешті відпочити.