Моя скажена шантажистка

Розділ 42

Місяць цілковитої ідилії, аж страшно, не віриться, що таке можливо.  Якби хтось на початку нашого з Максимом знайомства сказав, що я вважатиму його найкращим, реготала б до сліз. Сама не знаю, як там вийшло, але я закохалася шалено. Можливо, це лише гормони, пристрасть і таке інше, та такою щасливою я не почувала себе ніколи. Як каже Ульяна: «У тебе очі горять, як два прожектори».  

До речі, я познайомила їх з Максом. На диво, ці двоє відразу порозумілися. Хоч знайти людей настільки різних — це, я вам скажу, задачка з зірочкою. Чомусь я думала, що Ульяна відмовлятиме мене від цих стосунків. Бо гульвіси й бабії за рейтингом у її чорному списку обганяють навіть алкашів.  

Зате Аня постійно застерігає мене, чим сіє зернята сумніву десь глибоко в душі.  
— Мажори типу Вітрового не змінюються, хіба що прикидаються, поки їм це вигідно, — якось видала мені подруга. — Тож ти дивись. Донусік, я не хочу, щоб тобі зробили боляче. Ти не думала, що Максу просто вигідні ці стосунки?  
— Що ти маєш на увазі?  
— Сама подумай. Марчук призначив Максима на своє місце з випробувальним терміном. Якщо той налажає, Олег Петрович все може переграти. Тому Вітровий вдаватиме гарного хлопчика. Він може використовувати тебе в сліпу.  
— Якби Максим хотів вдавати стосунки для дядька, він сказав би мені про це. Який сенс обманювати? Він міг просто запропонувати мені надалі вдавати пару.  
— Так простіше, — знизує плечима Аня. — Ти могла б і не погодитися.  

Розумію, це маячня. Максим, звісно, не ідеальний, але він точно не підступний. Тільки от ірраціональний сумнів, як надокучлива муха, що кружляє десь поруч і безперервно жужить.  

Що правда, за цей місяць був ще один момент, який трішки псував ідеальну картинку. Емілія таки знайшла ту паскудну статтю, де на голову Максима вилили відро помиїв. Не скажу, що все там було брехнею, але автор статті явно полюбляє у своїй роботі використовувати такий метод, як гіперболу.  

В один із днів Лія зателефонувала, і у нас відбулася непроста розмова. Сестра, засмучена прочитаним, довго не могла вгамувати тривогу за мене. Довелося пояснювати мотиви журналістки, виправдовувати вчинок Максима, запевняти, що все в нас нормально. Мені важливо було реабілітувати коханого в очах рідні. Єдине, що добре, — Емілія не розказала нічого мамі. Якщо чесно, мене це здивувало й потішило водночас: отже, сестричка потроху дорослішає, хоч і з запізненням, але сепарується.  

Щодо нас з Максом: за цей короткий період ми стали не просто коханцями, ми стали друзями. Ніколи б не подумала, що зможу отак легко ділитися з хлопцем найпотаємнішим. Часто вечорами ми просто говорили про все. Максим багато розповідав про батька, хоч ця тема була для нього болючою. Колись між ними були близькі стосунки, але залежність Вітрового-старшого все зруйнувала. Максим водночас відчуває образу на батька й провину через його передчасну смерть. Він зізнався мені, що за день до трагічного випадку вони сильно посварилися. Батько програв квартиру, через що Максим накинувся на нього із звинуваченнями. Це стало його особистою трагедією, раною, яка ніколи до кінця не затягується.  

Крім спокійних посиденьок за душевними розмовами, були у нас і більш насичені вечори. Драйв у помірних дозах — це як екзотична приправа, що робить страву смачнішою. А ще на одні з вихідних ми вибралися на нічівлю у те саме місце. Максим вчив мене рибалити, і, хоч рибалка з мене ніякий, час ми провели круто.  

На роботі теж все, як то кажуть, на мажорній ноті. Після вдалого проекту мене перевели в менеджери — тепер я повноцінний організатор. Лариса, правда, косо дивиться, але мені байдуже. У Максима в компанії — хоч і не без нюансів — справи йдуть непогано.  

Навіть Маргарита не діймає нас після від’їзду Крістіни в Італію, ніби трохи вгамувалися. Розумію, радіти зарано, але перепочинок уже не так погано.  

А ще Максим днями запропонував мені переїхати до нього. Я поки не готова: не хочу квапити події. Спільне проживання — крок відповідальний, тож мені потрібен час. Та й Ульяну не хочу підставляти — їй зараз одній квартиру знімати дорогуаато. То ж поки все, як є, а там видно буде.  




Поскаржитись




Використання файлів Cookie
З метою забезпечення кращого досвіду користувача, ми збираємо та використовуємо файли cookie. Продовжуючи переглядати наш сайт, ви погоджуєтеся на збір і використання файлів cookie.
Детальніше