Розділ 34

 Хто, скажіть на милість, хто тяг мене за язика? Це ж треба було розбовкати Ані про кляту вечірку? А нахіба було згадувати про додаткове запрошення? От вмію я створювати собі проблеми на пустому місці.

Ну, бо вона зателефонувала якраз, коли після зустрічі з Вітровим я їхала додому. Запропонувала завтра після роботи сходити на каву. Я, певна річ, мусила відмовити, Аня передбачувано образилася. Накинулася із звинуваченнями, що я зовсім забила на нашу з нею дружбу, ну от я і виклала все, як на сповіді.

Аня ж вчепилася за те нещасне запрошення, як за стодоларову купюру. На мене посипався град з прохань взяти її з собою. Мої спроби відмовити подругу від цієї сумнівної ідеї виявилися марними. Не розумію, нащо їй здалася та вечірка. Хоча сама Аня аргументувала своє бажання піти зі мною можливістю ближче поспілкуватися з Давидом. Вона зізналася, що друг Максима їй подобається, але в офісі він з’являється вкрай рідко. Тож можливості зав’язати спілкування з ним майже нема. А оскільки Давид всюди ходить разом з Максимом, то і на цій вечірці він, вірогідно, буде присутнім.

Я, звісно, не була в захваті від такої ідеї, як і від захоплення Ані гульвісою Давидом. Але піддалася на вмовляння подруги і таки написала Максу, щоб дістав запрошення.

По нічним клубам я не ходжу, раніше, щоправда, було діло, а зараз, як то кажуть, переросла. Тому й одягу відповідного в мене нема, особливо з огляду на те, що клуб елітний. 

Трохи покопирсавшись у своєму гардеробі, який складається з офісно-ділового і повсякденного стилю, скомбінувала простий лук. Вибрала улюблені джинси з високою посадкою і поєднала їх з більш нарядним верхом у вигляді чорного топу, який зазвичай одягаю в офіс до спідниці. Із взуття вибрала туфлі-лодочки на підборах. Просто, але досить стильно і зручно. Доповнила все легким макіяжем з акцентом на очах; щоб не морочитися з зачіскою, просто розпустила волосся.

Не знаю, чи годиться такий образ для пафосного паті, але по суті мені байдуже. Зрештою, жодних вказівок стосовно дрес-коду не було, тож які можуть бути претензії? Та й затримуватися в клубі я не планую, як там сказав Максим, потрібно тільки засвітитися разом.

Десять по дев’ятій отримую смс від Максима: “Я на місці”. Кидаю на себе у дзеркало короткий оцінювальний погляд і виходжу.

— Привіт, — кидає Максим, блукаючи поглядом по моїй фігурі, так ніби вперше бачить. На мить затримується на грудях, підкреслених облягаючим топом, від чого очі спалахують диким блиском, обпікаючи мою шкіру.

— Привіт, — відповідаю злегка охриплим голосом, бо його реакція мене спантеличила.

— Кх... Чому ти завжди збираєш волосся? Тобі так пасує, — вказує жестом на мою зачіску, прочистивши попередньо горло.

Не звично чути компліменти з його вуст. Але приємно, навіть ніяково трохи стало.

— Поїхали? — видавлюю з себе, після чого обходжу хлопця, ненароком зачепивши його плечем, і сідаю в авто.

Вечірка була в розпалі, коли ми з Максимом прибули до клубу. Все навкруги просто таки кричало про елітність даного закладу. Не те щоб я була вражена, просто звикла до куди більш скромних місць відпочинку.

Ми швидко знайшли того самого іменинника в натовпі гостей. Максим вимовив коротку промову, після чого презентував подарунок від нас обох. 

Я на цій тусовці була білою вороною, чим привертала зайву увагу. З поміж купи гламурних дизайнерських образів я вибивалася простим повсякденним луком. Але мені байдуже на косі погляди і зверхні ухмилки.

Трохи згодом ми піднялися на другий поверх, де було дещо спокійніше, і зайняли столик у самому куті залу. До нас приєднався Давид з якимось Денисом і парочка закоханих, імена яких я не запам’ятала.

Аня примудрилася запізнитися навіть до клубу. З’явилася в самий розпал вечірки, вражаючи ефектним виглядом. Я сама мало рота не роззявила. Чорна приталена сукня підкреслювала звабливі вигини її ідеальної фігури. Про зачіску взагалі мовчу, ефект несподіванки просто таки паралізував мій мовленнєвий апарат. Стильне каре відтінку карамельного блонду робило вроду подруги ще більш виразною. В поєднанні з яскравим вечірнім макіяжем все це справляло вау-ефект.

Максим не відразу впізнав Аню, хоч  і працюють в одному офісі. А оскільки вона секретар фінансового директора, перетинаються вони доволі часто.

— Не знав, що твоя подруга працює в “ТехноЛюкс”, — шепоче Максим, злегка торкаючись мого вуха губами.

— Це погано? — моє дихання збивається від його близькості.

— Та ні, швидше неочікувано.

— Ей, голубки, про що ви там шепочетесь? — жартома перебиває нас Давид.

— Не твоя справа, — в тому ж дусі відповідає Максим.

За кілька хвилин до нас підсідає ще якась парочка, через що місця на шкіряному дивані стає замало, і Аня присувається впритул до Максима. Мабуть, подруга нервує, бо не скористалася моментом, могла зараз бути притиснутою до Давида, а не до Макса.

— І де справедливість, чому найкращі дівчата завжди дістаються цьому телепневі? — Давид не вгамовується весь вечір, то жартує, то підколює. — Дано, якщо що, я вільний.

— Хтось зараз договориться, — відповідає йому Максим з ноткою попередження в голосі.

Не встигає договорити, як Аня ненароком проливає трохи апельсинового соку на його білу футболку. Охає, хапає серветку і починає витирати пляму, притиснувшись при цьому до плеча хлопця пишним бюстом.