Розділ 21

Цілий день в моїй голові крутиться вчорашня розмова з Вітровим. Через це не можу сконцентрувати увагу на роботі. Вистачає ж людині нахабності втягувати мене в свої проблеми. З чого б це я мала рятувати його дупу? Хто ми один одному? Правильно, ніхто. Потрібна йому фальшива дівчина, то хай відкриє телефонну книгу — впевнена, там охочих хоч греблю гати. Взяти, наприклад, Лерочку — закладаюся, вона буде щаслива.

Блін, чому я взагалі про це думаю? Мало мені власних проблем? Максим хлопчик дорослий, тож сам про себе якось подбає.

Чому ж тоді бридке почуття провини запустило свої щупальця в мою свідомість? Максимально нелогічно. Єдина людина, на якій лежить відповідальність, — сам Максим. Моя совість чиста.

Вчора, відразу після зустрічі з Вітровим, я набрала Аню. Для того, щоб заспокоїти сумління і переконатися, що джерелом пліток не є подруга. Аня запевнила, що навіть не заїкалася в офісі про парі, а отже, я можу спати спокійно.

Попри переконливі аргументи на мою користь, щось всередині гризе. Неймовірно, та мені шкода нахабне створіння на ім’я Максим. Так, Дана, все — годі, забудь, просто забудь. Наказую собі в чергове.

Тільки от смс з текстом: “Пропоную щедру винагороду. Подумай!” — не дозволяє вигнати з голови надокучливі думки. Негідник не дає спокою.  Нічого йому не відписую, просто ігнорую повідомлення.

На сьогоднішній вечір в мене немає жодних планів. Уляна, занурена в своє розслідування, поїхала на кілька днів за місто. Тому, мабуть, приготую на скору руку вечерю, прийму душ і знайду собі фільмець на вечір. Трохи розслабитися не завадить. Останні тижні надто вже виснажливі. Може, на вихідні сходити в басейн? Плавання завжди допомагало мені зняти напругу. Якщо Уляна не буде сильно зайнята, можемо сходити разом. Ані не пропонуватиму, знаю, не піде — боїться води.

В мене аж настрій покращився від таких планів. Потрібно тільки купальник знайти, бо вже й не пам’ятаю, коли востаннє його одягала.

На цій оптимістичній ноті мій спокій віроломно порушує телефонний дзвінок. Кидаю погляд на екран, на якому висвітлюється ім’я сестри. Мене вкололо тривожним передчуттям.

— Алло.

— Привіт, сестричко, як справи? — чую в телефоні бадьорий голос Лії.

— Це залежить від того, що ти збираєшся сказати, — відповідаю напівжартома.

— В такому разі сподіваюся підняти тобі настрій, — загадково протягує сестра. — Скоро побачимося. Ми з Артуром наступного тижня приїжджаємо до Києва.

— Ааа... Клас...

— Ми всього на два дні. В Артура деякі справи. Власне, я хотіла запитати, чи зможемо зупинитися у вас з Максимом. Розумію, це не дуже зручно, може, Максим буде проти.

Слова сестри викликають в мене легкий шок. От халепа, тільки цього мені бракувало. Так, потрібно негайно щось вигадати. Але, схоже, мозок вирішив влаштувати мені забастовку. Невчасно, дуже невчасно.

— Я не... думаю, що Максим буде проти...

— О, чудово! Тоді вирішено — зупиняємось у вас. Я, до речі, дуже хочу подивитися на ваше гніздечко, — щасливо тараторить сестра.

Заплющую очі, подумки лаючи себе останніми словами. Насилу стримуюся, щоб не викрикнути “Ні”. От дурепа!

Емілія ще щось говорила схвильованим від радості голосом, та пам’ятаю я нашу подальшу розмову як в тумані. В моїй голові ритмічно пульсувало слово “SOS”, витісняючи всі інші думки.

Від такого несподіваного повороту мене почало трусити. Кров у венах буквально закипає від злості. І нахіба, скажіть, будь ласка, Максим нагородив батьків, що ми з ним живемо разом? Хто просив його про таку недолугу імпровізацію? Придурок!

От що тепер робити? Може, сказати, що Макс терміново у відрядження поїхав? Маячня, як це пояснити той факт, що за його відсутності я мешкаю в іншому місці? А може, собі відрядження вигадати? Та ні, теж не варіант.

 Блін! Та що ж мені так не щастить? Як не одне, то інше. Мабуть, вищі сили таким чином карають мене за обман. А отже, маю два варіанти: щиросердне зізнання або ще більша брехня. І тільки одному Богу відомо, що краще.

Любі читачі, мені дуже важлива ваша думка, тому будь-ласка, пишіть коментарі, діліться враженнями. Всім щиро дякую за вподобайки та підписки. Вдалого дня та мирного всім неба.