О, це чудове відчуття Творчості, коли твоя авторська підсвідомість енергійно виплескує на сторінку вже майже готовий текст, фонтанує, і тобі залишається лише слухняно барабанити по клавіатурі, побоюючись необережною дією перервати такий вразливий та тонкий Процес. «Потік виливу», потік внутрішнього одкровення буває досить сильним і впевненим, але так легко піддається руйнуванню.
Адже перервати чудовий потік легше легшого – просто сходити на кухню і попити чайку – і все, чари випарувались, полетіли десь, пішли… Чекай тепер чергового сеансу «контакту з вищими силами»… Звичайний побутовий телефонний дзвінок – і ось ви вже важко повертаєтеся в перерваний потік думки. Гучний звук із вулиці – і гармонія розсипається у бризки…
На що він схожий, цей уривчастий творчий потік? На тонкий струмок у лісі, на віддалену мелодію? На пісок, що вислизає між пальцями? Приблизно так…
Чому ж він виник, цей чарівний потік творчої інформації? Звідки? Спробую тверезо та виважено проаналізувати цю фазу. Від випадкового слова, від приємної музики, від виду пташки, що пролетіла, від запаху, від подиху вітерцю. Виникла підсвідома асоціація, і мозок включився в активну свідому роботу, потік відкрився і почав текти «повноводно», «бризки» злилися в єдине ціле, «нитки» сплелися в мереживо, ноти стали в гармонійний ряд, фарби на полотні «лягли» в колоритному поєднанні...
Головною тут є та обставина, щоб цей поштовх вплинув на прихований активний процес пошуку, щоб «насіння потрапило у підготовлений ґрунт», щоб спрацював спусковий гачок вже заведеного механізму. Енергія для процесу вже має бути накопичена. «Випадкове» слово має спрацювати в резонансі з прихованим розумовим процесом – тоді можливий успіх.
Ніякий вимикач не може увімкнути механізм без підключеного електроживлення. Ніякий хитрий ключик не змусить заграти чарівну скриньку, якщо в ній не заведена пружина. Жодне чудове рішення не прийде без реальної підготовчої праці.
Чудеса бувають у казках, а в житті для досягнення мети потрібно наполегливо шукати правильне рішення – вночі уві сні, вдень за робочим столом, у розмові з однодумцями або при «розгляданні стелі». «Диво» трапиться, якщо його добре підготувати.
І що ж? Впіймали «птаха удачі»? Вам вдалося «осідлати Пегаса»? Але ж він такий норовливий! Здалося, що натхнення вам підкорилося? Здалося... Вийшло вловити творчий потік? Це прекрасно! З’явилося відчуття, що ви можете ним керувати? О, як це самовпевнено! Він хисткий і непостійний.
Від чого ж цей чарівний потік може перерватися? А перерватися він може також несподівано і спонтанно, як і почався. Від випадкового слова, від телефонного дзвінка, від виду пташки, що пролетіла, від різкого запаху, від подиху вітерцю – видимі «причини» все ті ж самі. Чи вміємо ми контролювати цей чудовий процес? Я – ні!