Математичні аналогії

Згадаймо свій перший досвід з абстрагування, знайомий зі школи. Його нам пояснювали у початкових класах. Під час уроків математики нам казали, що у шкільному прикладі додавання не можна складати різні предмети. Не можна скласти кілька яблук та кілька груш. Потрібно обов'язково назвати їх єдиною назвою – фрукти. Тоді можна скласти.

Наскільки ж простіше стає складання предметів, якщо їх взагалі не називати ніяк, ні яблуками, ні грушами, ні фруктами. А просто складати числа. Просто оперувати числами. У цьому й полягає вища краса математики – вона оперує абстрактними числами, які далеко не завжди пов'язані з конкретними предметами. Число у певному сенсі відокремлено від предмета, абстраговано.

Перенесемо цей шкільний досвід на літературну розповідь, тоді ми зможемо побачити нові можливості у такому мистецькому прийомі.

Ідею абсурду як літературного прийому можна пояснити й з погляду дорослої математики. Для цього вільно процитую висловлювання професора О.М. Малюти, спеціаліста у галузі системних рішень: «При переході на інший ієрархічний рівень логіки повністю змінюється система цінностей». Красиво, але коротко та не зовсім зрозуміло, потребує пояснень.

Тож розшифрую стосовно теми – те, що на нижчому логічному рівні здається абсурдом, на вищому стає красивою гармонійною системою. Включається інша система цінностей. Спрацьовують інші логічні зв'язки. На нижчому рівні красу ідеї навіть не завжди можна розглянути. Бо на ньому може бракувати відповідного термінологічного інструментарію, може бракувати потрібних слів для позначення нових понять.

Для переходу на вищий логічний рівень необхідне врахування нових обставин, нових взаємозв'язків між елементами, а також інший погляд з нових ракурсів розгляду.

Як приклад математичного абсурду наведу такий запис, який можна навіть вважати простим жартом.

100 = 4

При прямому прочитанні такого рівняння воно виглядає абсурдом. Число сто не дорівнює числу чотири, це ж очевидно. Але все змінюється, якщо вам додатково пояснять, що зліва не число сто, а цифри один-нуль-нуль. У двійковій системі це і є число чотири, позначене праворуч цифрою з десяткової системи. Дорівнює. Красиво!