Чи я графоман?

Маю продовжити серію питань до самого себе. Наступне таке. А хто я за рівнем майстерності? Графоман, майстер чи ремісник? Тут схиляюсь до такої формули – «У справжнього письменника всі ці властивості є у виважених пропорціях». Формула не моя, але я з нею згоден. Тільки от часом мені здається, що певна властивість – а саме графоманія – сильно перетягує на вагах та порушує пропорції. Хто б бачив себе з боку?

Про графоманство хочу висловити деякі нюанси для уточнення. Що це взагалі таке? Деякі люди самі про себе пишуть або говорять «я – графоман», нібито приймаючи це як даність. Бачив таке неодноразово. А інші ображаються на це слово, коли їх так називають сторонні люди. То як же визначити властивість цього терміну? Графоманство – це взагалі погано, не дуже погано або зовсім не погано? Поміркуймо.

Одразу скажу, що у моїй класифікації авторів немає категорії «графоман». Чому? Зараз поясню. Бо це, на мій погляд, просторічний термін, який не має певного визначення. З цієї причини він не має і жодного значення для оцінки авторів. На мою думку, не існує зрозумілого «інструменту» для такої оцінки. Хоча сам термін апріорі несе негативний відтінок і є свого роду інтелігентською зневажливою лайкою.

Звісно, що треба спочатку дати якесь зрозуміле визначення самому терміну. Загалом прийнято вважати, що графоман – це людина, яка нестримно пише багатослівні тексти та не може зупинитися у цій справі. Йому приносить задоволення сам процес написання твору, а не будь-який результат після цього. Тобто, графоманство – це особливий вид психічної залежності, ризикну назвати її «текстозалежністю».

Як графоман виглядає ззовні? Відповім напівжартома. У моїй уяві така людина, вирячивши очі, все пише й пише, оточена стосами паперу, не може зупинитися. А численні читачі з усіх боків йому кричать: «Стій, зупинись, годі!» Але ж марно… все пише й пише.

Які ще ознаки мені відомі? На перший погляд здається, нібито основною ознакою графоманства є довгі тексти, великі за обсягом, «багато літер», продуковані шалено працездатним автором. Чи це так?

Великі за обсягом тексти? Так-так… А ось, наприклад, Лев Толстой був графоманом чи ні? Адже він писав надзвичайно багато. Як бути з цим? Чому я зараз згадав саме цього письменника? А тому, що саме він загальновідомий як майстер довгих абзаців та розлогих описів. То ж як щодо Лева Миколайовича? Впевнений, що термін графоман аж ніяк не підходить до відомого класика. Адже він писав не тільки багато, але і якісно. І був плідним письменником. Його багатослівні думки були дуже цікаві для читачів.

А як правильно ставитися до цього «не може зупинитися»? Адже під таку ознаку підпадає просто дуже захоплена працею творча людина. То нехай собі пише!

То ж як відрізнити? Мій підсумок такий. Різниця між графоманом і плідним письменником полягає у якості текстів, ця властивість знаходиться у зовсім іншій площині, ніж кількість літер у тексті. Якість не залежить прямим чином від кількості слів та літер.

Якщо текст великий за розміром та при цьому якісний, то автор не є графоманом. А якщо текст на ваш смак неякісний, то викиньте його геть, не зважаючи на розмір. Бо йому не потрібна жодна класифікація.

***

У дизайні обкладинки та як ілюстрації використані фотоматеріали з сайту КАНВА.