01.07.26

***

01.07.06, 16:20
В тредсі мені все частіше трапляється історія про якогось 40-річного, наче б то відомого, мужчину, який одружився чи то офіційно зустрічається з 18-річною. Деякі люди пишуть, що там мав місце грумінг, що цей чоловік ще з неповнолітнього віку цієї дівчини, з 16 як мінімум вже мав з нею якісь відносини, втирався в довіру, до того ж був її репетитором, і тепер показує ці стосунки, і ніби все нормально, бо ж їй все 18.

Ця історія зачіпає мої спогади, я аналізую свої стосунки з чоловіком.

В нас не така велика різниця у віці - 9 років, а не 20+. Та все ж - різниця суттєва, а особливо суттєво те, що ми почати зустрічатися і вести статеве життя коли мені було ще 17.

Не можна сказати нічого такого, що там був примус з його боку, насильницькі дії або щось таке - ні.

Ми познайомилися в інтернеті, почали переписуватися за кілька місяців до першої зустрічі. Я вже не пам'ятаю, хто кому написав перший. Пам'ятаю, що він мені не дуже сподобався, і виглядав він старуватим навіть не те що відносно мене, а й для свого віку - йому було 26. Але в мене не було строгих критеріїв, підходящими вважала тих, хто здавався не занадто крінжовим і хто також проявляв до мене якийсь інтерес.

В мене були серйозні проблеми в сім'ї і я активно шукала стосунків, в які можна було б втекти. В моїй родині бачила приклад жінок, які рано вийшли заміж, народили дитину і здавалися щасливими. Я хотіла так само, але за наполяганням батьків вступила в університет і вчилася, до того ж на державному і отримувала стипендію.

Моїх здібностей вистачало на те, щоб реально добре вчитися і отримувати стипендію (потрібно було складати всі іспити в середньому не менше ніж на четвірку, і це було не просто, бо наші викладачі постійно мусили "зрізати" державників, та це не завадило мені активно шукати собі пару.

Коли я почала переписуватися з моїм майбутнім чоловіком, але ще ні з чийого боку не було активних кроків в сторону зустрічання, я зустрічалася з іншим хлопцем.

Пам'ятаю, як ми з тим хлопцем домовилися про зустріч, і я його довгенько прочекала під дощем, а він так і не зміг прийти. І в той самий час мені писав майбутній чоловік, питав як справи і таке інше, я з ним поділилася тією прикрою ситуацією з хлопцем. Він мене якось там втішав, але в той же час не поспішав запрошувати на побачення та будувати стосунки. З того моменту я встигла познайомитися і зустрітися ще з 2 чи 3 хлопцями, але з жодним нічого такого не склалося.

З майбутнім чоловіком перша зустріч настала аж після того, як його на це "спровокувала" в якійсь розмові, сказавши щось на кшталт того "пора тобі запросити мене на побачення", або щось таке.

На перше побачення він зводив мене в якесь літнє кафе на морозиво, а потім ще довго бухтів про те, яке там дороге морозиво. З того часу він зі мною один на один в кафешки не ходив, інша справа - іти в бар з компанією його друзів.

Після морозива ми пішли в малолюдний парк. Здається, це була навіть моя пропозиція. Ось там він мене і поцілував, всадив собі на коліна, мацав і всяке таке. Я ніяк його не відштовхувала, а навпаки вважала, що якщо між нами відбувається ось це все - значить все серйозно.

За день до зустрічі з моїм майбутнім чоловіком я зустрілася з хлопчиком майже мого віку (на рік молодшим), який мені і сподобався, і був приємним, і дійсно цікавим, але оскільки він на прощання лише чмокнув в щоку і не пропонував нічого більше, і я не була нітрохи впевнена, що він зацікавлений в стосунках зі мною. Зараз я розумію, що саме той хлопчик був одним з найбільш адекватних з тих, з ким я знайомилася в той час, але тоді я шукала когось, з ким точно будуть стосунки, і тоді в мене були схиблені уявлення про те, як зав'язуються стосунки.

Після першого побачення з моїм майбутнім чоловіком на прощання я запитала, чи ми ще зустрінемося, він був не проти. Далі ми по черзі кожні 2 години зідзвонювалися або переписувалися, по разу в тиждень зустрічалися, на 3 третьому побаченні я йому зізналась в коханні, далі вже ми обоє говорили про любов.

Навіть я перша невдовзі почала писати йому, що хочу його і таке інше, і він відповідав взаємно.

На побаченнях я не пручалась походам в якісь безлюдні місця, де ми цілувалися, він мене мацав і я його. І для мене це було чимось на кшталт прояву любові.

Коли ми зустрічалися вже близько 3 місяців, одного разу він сказав, що має мені щось віддати, і потрібно зайти до нього на квартиру. Мені було якось трохи ніяково і незручно, бо це було щось незаплановане, я цього не зовсім очікувала і не знала, наскільки це безпечно. Я вже не пригадаю, що мене напружувало, і чому я вагалася. Але я пішла. Там він мені віддав якийсь диск, на який записав для мене якісь фільми чи музику і ласощі.

Пригостив чаєм і фруктами. Потім увімкнув якийсь мультик, почав мене цілувати, роздягати і так далі.
Мені було ніяково не від самого факту того, що між нами відбувається, а й від того, що я соромилася свого тіла і була невпевнена в собі.
Коли стало зрозуміло, що справа іде до сексу, хоча в нас раніше були вже всілякі відверті дотики, я все одно нервувала.

Ще мене турбувало те, як це все має бути, бо в мене до того часу ще не було сексу з проникненням, наскільки мені відомо (раніше в мене був досвід петингу і орального сексу з хлопцями, з якими я зустрічалася, а в дитинстві до мене чіплялася одна людина з мого близького оточення, про це розповім окремо, але з того що я пам'ятаю, там не було контактів з проникненням) - і я боялася, як це взагалі буде, і чи не піде в мене кров - я вже щось знала про дефлорацію, тож мені було тривожно про це.

Коли я йому сказала, що я трохи нервую, бо в мене ще цього не було, він сказав, що якщо я не хочу, ми можемо зупинитися. Але мені було не зручно зупиняти його і я боялася, що це зіпсує стосунки. Тож я погодилася на це. В нас відбувся перший секс. Крові не було, але болісні відчуття були і ще кілька днів після цього. В той же час я вважала що це нормально і добре, що в нас був секс, значить в нас вже зовсім серйозні стосунки.

Але я переживала, що він буде думати, ніби я йому збрехала, що він в мене перший, через те, що не було крові. Він це ніяк не коментував.

З того часу в нас були зустрічі і секс приблизно раз в тиждень. І з того часу ми вже не проводили час наодинці крім вечорів, коли ми займалися сексом - зустрічаючись, на весь день ми йшли в якусь його компанію, хоча мені це було нецікаво і незручно, але я якось не могла про це сказати, тож я просто сиділа в сторонці і чекала, коли ми опинимося наодинці.

З цієї історії наче аж ніяк не скажеш, що він на мене тиснув чи маніпулював, що це він якось на мене впливав, щоб використати чи щось в тому дусі, бо наче це все я ініціювала, схвалювала, погоджувалася і підштовхувала до зближення.

Я вважала, що в нас все серйозно і ми одружимося. Коли мені вже було 18, я познайомилася з його мамою, а він з моїми батьками. Наче все йшло до одруження і виглядало, що стосунки серйозні. Тож будь-які проблеми і своє ж невдоволення я ігнорувала, відкидала, витісняла.

Влітку, після того, як мені все виповнилося 18, ми мали подати заяву на одруження. В якийсь момент він сказав, давай не поспішатимемо. Точніше, спершу це звучало як запитання, обговорення, чи не надто ми поспішаємо, щось таке. Я на це запевняла, що все гаразд, адже ми любимо один одного і хочемо бути разом. На той момент він вже переїхав до мами з міста, в якому ми зустрічалися, він раніше працював, а я вчилася. Я боялася його втратити, що через відстань наші стосунки зруйнуються, і найбільше - що я його втрачу. Ця розмова була тоді, коли я приїздила до нього на кілька днів на весняні свята.