Моя поезія...

Всесвіт

Я чую всесвіт: він кричить,
Від болю виє й затихає...
Він хоче жити. Просто жить...
Про порятунок нас прохає: 

Сльозлива повінь у очах,
Німе здригання — землетруси...
У нього в серці вічний страх
Через ці опіки й укуси. 

Наш всесвіт просто хоче буть
Спокійним, гарним і щасливим.
Тож станьмо всі на мирний путь,
Допоки це іще можливо...




Поскаржитись




Використання файлів Cookie
З метою забезпечення кращого досвіду користувача, ми збираємо та використовуємо файли cookie. Продовжуючи переглядати наш сайт, ви погоджуєтеся на збір і використання файлів cookie.
Детальніше