Мабуть, сьогодні ноти всі мінорні,
Бо час такий – життя у всіх важке.
Обличчя всі, слова усі притворні,
Та й справжнє вже не цінне, як таке.
Набридли безкінечні агітації,
Біґборди і газети із плакатами,
Що, вірогідно, не поможуть нації,
А залишаться сміттям попід хатами.
Бо всіх уже дістали обіцянками,
І підлістю, і заздрістю, й підставами.
А гинуть так же знову попід танками,
Від пострілів солдати під облавами.
І лікарі разом із пацієнтами
Вдихають дозу кисню, щоб дожити...
Без масок виступають із концертами,
А штрафи тим, хто не хотів носити.
І бідність із багатством побраталися,
І знову той сюжет «народ і влада».
Із рангів десяти тепер зосталися
Конкретно два: є пан, і є громада...
- 28.02.2021
Відредаговано: 17.11.2022