Моя Подруга Зустрічається З Моїм Сином

РОЗДІЛ 16 РОДИННА ВЕЧЕРЯ

 

Максим готував сам. Ірина різала салат, я накривала на стіл. Павло прийшов останнім із пляшкою дорогого вина.

— За примирення, — сказав він.

— Ми не сварилися з тобою, — відповів Максим.

— Я про всіх.

Вечеря трималася на безпечних темах двадцять хвилин. Потім Павло запитав Ірину:

— Ви розумієте, що Максим захоче нормальну сім’ю?

Син поклав виделку.

— Тату.

— Я лише питаю. Усі тут дорослі.

— Тоді говори як із дорослими, — сказала я.

Павло повернувся до мене.

— Ти тепер підтримуєш?

— Я підтримую право не відповідати на образливі запитання.

Ірина не сховалася за нами.

— Ми з Максимом обговорили сім’ю. Подробиці залишаться між нами.

— Значить, відповіді немає.

— Є. Просто вона не ваша.

Павло засміявся.

— Він молодий, йому зараз цікаво. Через кілька років…

— Припини, — сказала я.

— Оксано, ти сама говорила те саме.

— І була неправа, коли перетворювала страх на вирок.

— Тобто різниця у віці зникла?

— Ні. Але Максим знає цифри. Не треба повторювати їх так, ніби відкрив таємницю.

Син дивився на мене уважно. Ірина не торкалася його й не дякувала поглядом. Ми не створювали союз проти Павла. Просто кожен окремо провів ту саму межу.

— Добре, — сказав колишній чоловік. — Потім не кажіть, що не попереджав.

— Не скажемо, — відповів Максим.

Після десерту Павло пішов першим. Біля дверей попросив мене вийти разом.

— Вона тобою маніпулює, — сказав на сходах.

— Хто саме?

— Ірина. Спочатку син, тепер ти.

— Я змінила думку не тому, що вона переконала.

— Ти боїшся втратити Максима.

— Боюся. Але тепер не змушую його платити за мій страх.

Павло похитав головою й пішов.

Коли я повернулася, Ірина мила посуд.

— Дякую, — сказала вона.

— Не треба. Я не зробила послугу.

— Знаю. Але раніше ти мовчала б або приєдналася.

— Раніше приєдналася б.

Максим обійняв мене.

— Не перебільшуйте подію, — попросила я.

— Це не подія, — сказав він. — Просто хороша вечеря з одним поганим гостем.

— Це мій колишній чоловік.

— Саме так я й сказав.

Ірина засміялася. Я теж.

Уперше ми сиділи втрьох не для суду, пояснень чи примирення. Звичайна родинна вечеря виявилася незручною, недосконалою й достатньо хорошою.
 




Поскаржитись




Використання файлів Cookie
З метою забезпечення кращого досвіду користувача, ми збираємо та використовуємо файли cookie. Продовжуючи переглядати наш сайт, ви погоджуєтеся на збір і використання файлів cookie.
Детальніше