Оскільки Міді, Рауль, Арпі та Лі здружились, Лі запропонувала пограти в якусь гру, щоб краще пізнати один одного. Арпі й Рауль поставились до цього скептично, проте не заперечували - на великій перерві все одно не було що робити. Тож на наступний день, коли прийшов час перерви, Лі витягла з рюкзака товстеньку стопку карт. Компанія всілася за столом в їдальні (це одне місце крім вулиці та туалету в яке їх пускали під час перерви) й почала чекати поки Лі їх розкладе. Вирішивши що будуть йти по колу та й узгодивши правила гри друзі почали грати.
А правила занадто прості, щоб їх розповідати: кожен йде по колу й відповідає на запитання з карточки. Першою почали з Міді (думаю це було очевидно).
- Ну що, витягуй карту з колоди й відповідай на запитання. - підштовхнула Арпі
Міді з посмішкою зітхнула.
- Ну що ж - весело почала вона - “Яке твоє хобі? “. Хм, а ж дивно, таке банальне запитання… Не скажу що в мене є хобі як таке, але мене тато добре навчив грати в карти. Рауль, тепер ти.
- Добренько, що там в нас? “ Який твій найулюбленіший предмет?”. Думаю математика - весело і легко. Лі?
-“ Яка твоя найулюбленіша пісня/ музикальна група?” Ее… т… в мене немає улюбленої. Взагалі я майже ніколи музику не слухаю. Мені заважає вона… Арпі, наступне. - Лі чомусь була зніченою
- Так… “Де ви б хотіли жити?” Ну напевно якби б мала кучу грошей то в Америку, хех. О, або у Швейцарію. В принципі я знаю нідерландську, то не думаю що мені буде важко німецьку вивчити.
- А ти ж здається Японську знаєш? Чому не туди? - Рауль трішки нудьгував.
- В Японію можна тільки на відпочинок приїхати. Жити там - повне пекло. Міді, знову ти.
- Так! - Міді було взагалі не нудно. Особливо після того, як вона дізналась скільки мов знає Арпі. - “Які якості вас найбільше дратують в людях?”. Ее.. якщо чесно я не знаю. Певно брехливість та самозакоханість. Рауль.
- Кхе, кхе, так… - Рауль в той час пив фанту - “Якби могли вибрати собі суперсилу, то що б ви вибрали?” Хм… Нехай буде супер зір.
- В тебе зір поганий чи що? - пирхнула Арпі
- Ну взагалі то так. В мене -3.
- А, ой.
- ДІТИ, ПАУЗА ЗАКІНЧУЄТЬСЯ, БУДЬ ЛАСКА, ПОКИНЬТЕ ЇДАЛЬНЮ! ЙДІТЬ НА УРОКИ!
- Ех, жаль - нормально не пограли. - зітхнула Лі - Ну що, йдемо?
- Ідемо!- До речі, а який в нас зараз урок?